У мене є пропозиція після збору підписів розділити лист на 2 листа і розділити підписи на 2 категорії – громадськість та науковці. Думаю, що нам дуже важливо щоб під одним з листів були зібрані підписи тільки тих людей, які мають наукові ступені. Це буде свого роду додатковим експертним висновком щодо неадекватності законопроекту (на початку листа науковців можна буде додати, щось на зразок такого: «Ми, науковці України, категорично протестуємо проти будь-яких спроб узаконення полювання в заповідниках та національних парках України»)
Що скажете?
А поки що прошу підписуватись та долучати підписи всіх небайдужих. Цього разу маємо зібрати ще більше підписів ніж минулого разу!!!З пов, Олексій Бурковський,
Верховна Рада України,
вул. Грушевського 5, м. Київ , 01008
Звернення
Щодо чергового антиекологічного законопроекту про полювання на заповідних територіях
Народний депутат від Партії Регіонів Барвиненко В.Д. вдруге поспіль вносить пропозицію дозволити полювання в заповідниках та національних парках України, яка подана у вигляді Законопроекту №2286-д від12.03.2013 р. “Про внесення змін до Закону України” Про Природно-заповідний фонд України “.
Вкотре наголошуємо на тому, що екологічна громадськість України уважно відстежує намагання знищити сутність ідеї заповідання. Більше того, цим обурені й звичайні громадяни, які не мають прямого відношення до природоохоронної справи. Принцип заповідання та одночасне полювання на заповідних територіях є речами протилежними та несумісними. Завданням заповідних територій є збереження еталонних ділянок дикої природи та їхнього біологічного різноманіття у зв’язку з чим будь-яке пряме втручання людини, в тому числі через полювання, є вкрай небезпечним та суперечить меті заповідання.
Цей законопроект ? п’ята спроба розпочати полювання в заповідниках. Чотири попередні законопроекти:
-№7288 від 22.10.2010,
– № 7421 від 02.12.2010 р
– № 8405 від 19.04.2011 р.
– № 2286 від 13.02.2013 р
викликали обурення науковців, екологічних неурядових організацій та пересічних громадян, оскільки всім зрозуміло, що народ України фактично позбавляють природно-заповідного фонду. Тому депутатський корпус, не залежно від фракційної приналежності, завжди відхиляв подібні спроби.
Антропогенне навантаження в Україні настільки значне, що будь-яке додаткове втручання в природу з боку людини лише поглиблює катастрофічний дисбаланс між антропогенними та природними територіями. Дозвіл на полювання в об?єктах природно-заповідного фонду означатиме додатковий антропогенний тиск на природні екосистеми, дефіцит площ яких в Україні є наявним (Див. останній звіт Мінекології щодо проблеми опустелювання в Україні).
Мисливські угіддя охоплюють близько 80 % території країни, площа природно-заповідного фонду України близько 5,6 %, а площа природних та біосферних заповідників й національних парків не дотягує й до 2 %. Таким чином, дозвіл на полювання у вказаних об’єктах ПЗФ нівелюватиме й так мізерні площі заповідних територій, та позбавить будь-якого сенсу сам процес заповідання. Ці території просто увійдуть до складу і так достатньої площі мисливських угідь, а мізерна площа ПЗФ зменшиться. Отже, введення полювання на заповідних територіях фактично призведе до їх ліквідації, бо вони вже не будуть відповідати своєму призначенню.
Одним із найголовніших завдань об’єктів ПЗФ є збереження зникаючих та рідкісних видів, занесених до Червоної книги України. Відкриття заповідників і національних парків для полювання призведе до екологічного стресу популяцій цих тварин, що загрожує повному вимиранню цих видів на території України. Як наслідок, все це призведе до втрати природної та екологічної цінності цих територій, завдасть жорсткого й непоправного удару по біологічному різноманіттю нашої держави й екологічному балансу територій.
Природно-заповідний фонд України є національним надбанням українського народу і частиною Всесвітньої природної спадщини. Під егідою ЮНЕСКО знаходяться 8 біосферних заповідників України. В разі дозволу на полювання на їх території ЮНЕСКО, як спеціально уповноважений орган ООН, буде мати всі підстави для ануляції сертифікатів щодо внесення цих об’єктів в Світову мережу біосферних резерватів, що також негативно вплине на міжнародний імідж нашої країни.
Полювання на заповідних територіях також значно погіршить і без того невеликі прибутки зазначених об’єктів ПЗФ, оскільки заважатиме розвитку звичайного екотуризму, бо ставить під загрозу здоров`я та життя відвідувачів.
Замість того, щоб вести раціональне мисливське господарство, сприяючи відтворенню дичини, пропонується дозволити знищення тваринного світу в останніх недоторканих куточках дикої заповідної природи. Відповідальні мисливці мають розуміти хибність такої ідеї, адже заповідні території є найбільш ефективними ділянками по відтворенню дичини. Саме тут дикі тварини зберігають й відновлюють свої популяції у повному спокої. Завдяки цьому відбувається поповнення популяцій тварин й на самих мисливських угіддях, якими користуються мисливці. Отже, все повинно відповідати своїм функціям: мисливські господарства та мисливські угіддя для полювання, а об’єкти ПЗФ для збереження й відтворення флори та фауни.
Фундаментальним принципом сучасного підходу в справі охорони природи є принцип «невтручання та недомінування над природою», який окреслений в «Концепції Сталого Розвитку» де наголошується, що людство має в першу чергу контролювати свою діяльність, а не природні механізми. Тому намагання впровадити полювання на заповідних територіях і навіть їхніх антропогенних зонах є кроком назад та поверненням до тоталітарної та антропоцентричної ідеології 30-40-х років минулого століття, коли природу просто «ламали через коліно». Коли в окремих передових країнах світу (Великобританія, Ізраїль) на найбільш жорстокі види полювання введено повну заборону, окремі українські народні депутати фактично пропонують переймати досвід країн Африки.
Враховуючи все вищенаведене, просимо Комітет Верховної Ради з екологічної політики та Вас особисто докласти всіх зусиль, щоб цей ганебний та антиекологічний Законопроект №2286-д від12.03.2013 р. “Про внесення змін до Закону України” Про Природно-заповідний фонд України ” не набув чинності за жодних умов.
