КОМПЛЕКСНА ПРИЧИНА ЖУРАВЛИННОЇ ТРАГЕДІЇ (КОРОТКО)

0
234

Те, що відбулося з журавлями на Херсонщині, це не перший подібний випадок. На перший погляд все виглядає просто — безвідповідальний (дуже м’яко кажучи) агровиробник використав хімічний родентицид (засіб боротьби з гризунами), яким отруїлися птахи. Перше, що приходить в голову, це суто агротехнологічне та агроекологічне питання: як можна за наявності на ринку біологічних родентицидів вибіркової дії використовувати потужну хімію для таких цілей?! Це загроза не лише птахам — якась частина отрути рано чи пізно стече у джерела постачання питної води. Але це лише верхівка айсбергу.

Спалах популяцій гризунів провокує людину вживати заходів, але людина рідко замислюється над тим, що її діяльність і є головною причиною цього спалаху. Тому, перефразовуючи класика, можна сказати, що миші не винні. Причина комплексна і формується з наступних складових:

1.В  Україні 56 % території це орні землі. Тобто цеха з виробництва аграрної сировини, які не можуть не приваблювати гризунів.

  1. Глобальні кліматичні зміни і теплі зими сприяють зростанню популяції гризунів.
  2. Рілля це агроценоз, тобто неповноцінна (неповно членна) екосистема, в якій немає цілих ланок, характерних для природної екосистеми. В природі на один вид впливає стільки інших видів, що спалах популяцій якогось одного виду явище рідкісне, а якщо він і відбувається, то чисельність виду зазвичай швидко вирівнюється іншими екологічними чинниками та елементами екосистеми.

  3. Звісно, агроценози це не ізольовані екосистеми. І вплив сусідніх екосистем та їх елементів також повинен мати місце, якщо сусідні екосистеми є в наявності на відповідній площі. Але маю нагадати, що Херсонщина це найбільш розораний регіон України. Рілля сягає там 90 % території області. До речі, уявіть весь жах пестицидного навантаження Херсонщини: 90% території Херсонщини кожен рік, з року в рік та декілька разів на рік тотально обробляється отрутою!

Відповідно, площа природних екосистем на Херсонщині мізерна і здатність цих екосистем впивати на те, що відбувається в агроценозах також незначна. До речі, в давні часи, коли орні землі займали незначні площі, потреби в засобах захисту сільськогосподарських культур не було, оскільки популяції природних ворогів були такими, що вони повністю зачищали популяції «шкідників» до прийнятного для землеробів рівня.

  1. Навіть ті природні вороги гризунів, які мали б населяти залишки природних, а частіше напівприродних екосистем, мають низький рівень популяції, в тому числі через пряме знищення. Тут не можна оминути питання полювання. Одним з найголовніших природний ворогів гризунів є лисиця. А що у нас відбувається з цим видом? Мисливці знищують лисицю під будь-яким приводом. Найчастіше під приводом боротьби зі сказом, хоча для боротьби зі сказом в ХХІ ст. існує преоральна вакцинація тварин. Природними ворогами гризунів також є хижі птахи. На жаль, мисливці також не рідко знищують їх як конкурентів. До речі, фактор теплих зим мав би також посприяти і популяціям хижаків і вирівняти баланс хижаки-гризуни. Але полювання нівелює цей фактор.

Таким чином, причина трагедії, яка сталася, лежить в сфері біорізноманіття та екологічного балансу, якого немає в Україні через критичний дефіцит природних екосистем, недостатню площу природно-заповідного фонду та величезну площу, на якій відбувається полювання (близько 80 % території країни).

Вихід з цієї ситуації також комплексний — відтворення природних екосистем, надання статусу природоохоронних територій максимально можливій кількості природних, напівприродних та відтворених ділянок і приведення мисливського законодавства у відповідність до земельного та природоохоронного.

Добавить комментарий