В будь-якому випадку, коли справа стосується суспільно важливих, доленосних речей, кожна людина повинна визначитись, чим готова вона пожертвувати шкурним інтересом заради цього – роботою, безпекою, життям.
Єдиним дієвим не силовим і не військовим шляхом зсування Лукашенко може бути тільки “економічний джихад”. Зупинка економіки. Зупинка транспорту та підприємств.
Якщо 80% населення дійсно проголосували проти Лукашенко – це не буде проблемою. Трудові колективи та професійні спілки повинні зупинити ключові підприємства до призначення нових виборів. Але вони повинні бути готові до наслідків – кожній родині прийдеться виживати.
Якщо економіка стане – у Лукашенко не буде виходу. Але чи готові громадяни йти до кінця та поставили на кон шкурний інтерес та власний добробут?
Це завжди ключове питання – що переможе: особисте чи суспільне? Залежить від рівня свідомості.
Поки що ми бачимо “майдан” тільки в Мінську. Який по вказівці сходиться і по розкладу зникає. Є підозри що ця активність все ж таки штучно-керована. Так це не спрацює.
Майдани, разом з зупинкою підприємств, повинні виникнути по всіх великих містах. Якщо, насправді, ці громадяни готові захищати власний вибір, і вони дійсно виступали проти Лукашенко. Але поки що, ми бачимо, це не так…
Не вірю що білоруси, проявивши високу громадянську свідомість, вийшли самі на акції протесту проти Лукашенка. Явно всім цим процесом керує якась невидима рука. Боюся, що це виявиться самою успішною операцією ФСБ і ГРУ РФ. Якщо відбудуться нові вибори, то прийде до влади явно проросійський політик, який інтегрує Білорусь в РФ. Якщо Лукашенко утримається на посаді, в нього не буде іншого виходу, як інтегрувати Білорусь в РФ,