✡️ Через одержимість єврейським голокостом ми втрачаємо дещо важливіше…

0
235

✡️ Українські медіа продовжують просувати тему голокосту, щоб ми не забули злочинів, на яке здатне людство відносно певних етнічних та соціальних груп.

Між тим, через одержимість єврейським голокостом та захистом євреїв від примарного “антисемітизму”, ми втрачаємо дещо важливіше – сучасний повільний ГОЛОКОСТ УКРАЇНЦІВ, в тому числі з боку представників єврейської нації серед правлячої верхівки України.

Хтось зауважить: до чого тут євреї (абхазці, вірмени, грузини, росіяни), навіть якщо вони в українській владі – вони всі громадяни, рівні перед законами та Конституцією. Це звісно так. Якби не одне “але”. Якщо ми всі громадяни, захищені Конституцією і рівні у правах, і нація (етнос) не важлива, то для чого окремий етнос потребує додаткового особливого захисту “від антисемітизму“. А якщо важлива – то чому захищають тільки представників окремого ентосу, а всі інші піддають дискримінації? Як на мене – це яскравий прояв геноциду!

Ось яке визначення слова “голокост” у статті яку я щойно прочитав:

Слово «голокост» має два значення. У вузькому розумінні — це переслідування і масове вбивство євреїв нацистами і колаборантами в Європі у 1933–1945 роках. В широкому — винищення невгодних Третьому рейху етнічних і соціальних груп.

Провісником Голокосту стали листопадові події 1938 року, що увійшли в історію під назвою «кришталева ніч», або «ніч розбитих вітрин». Це був перший в Німеччині масштабний єврейський погром, керований Третім рейхом. У ту ніч загинув 91 єврей, сотні були поранені, тисячі — арештовані й відправлені у концтабори.

Скільки людей загинуло під час Голокосту?

Точна кількість жертв невідома. Загальноприйнята цифра — 6 мільйонів убитих, названа Адольфом Айхманом і закріплена рішеннями Нюрнберзького трибуналу. Головне джерело статистики — порівняльні дані до- і післявоєнного переписів населення та нацистські документи. Поіменно вдалося ідентифікувати близько 4 мільйонів жертв.

Чому ці цифри виглядають жахливо? Тому що дійсно велика кількість людей була вбита та знедолена у стислий проміжок часу.

А що буде, якщо людей вбивати повільніше і не так явно і публічно, як це робила гітлерівська Німеччина, зробивши це засадами державної політики?

Якщо вбивати і грабувати їх тихо: голодом, бідністю, тарифами, витискати за кордон, руйнувати їх бізнес, проводити примусові медичні експерименти (антивірусних імунобіологічних препаратів та ін.), позбавляти медичної допомоги (називаючи це “реформами” системи охорони здоров’я)? Чи не це робили нацисти в концтаборах?
Така собі “хрустальна ніч” розтягнута на роки…

Всім відомий ефект “Жаби в окропі” – якщо жабу помістять в киплячу воду, вона вистрибне, але якщо вона буде перебувати в холодній воді, яка повільно нагрівається, то вона не буде сприймати небезпеку і буде повільно гинути. Приклад часто використовується як метафоричне зображення нездатності людей реагувати на значні зміни, які відбуваються поступово.

Отже, 6 мільйонів жертв голокосту євреїв за 8 років – це жахливо. Їх навіть порахували, щоб тикати носом в цей факт майбутнім поколінням. А що стосовно 20+ мільйонів українців за 30 років незалежності? Що з ними стало? Вони “просто вмерли”. Виїхали, їх вбито злочинною системою, війною, голодом і хворобами.

Нас навіть не намагаються порахувати, бо тоді ці злочини стануть наочними і, можливо, приводом для власного “нюрнберзького процесу” – ГОЛОКОСТУ УКРАЇНЦІВ. Останній перепис населення був… згадайте коли? У 2001 році. Після цього комусь стало дуже “незручно” нагадувати громадськості як населення України стрімко вмирає і скорочується…

Замість волання про “голокост” минулого, давайте замислимось про те, що відбувається СЬОГОДНІ І ЗАРАЗ, назвемо речі своїми іменами – УКРАЇНСЬКИЙ ГОЛОКОСТ І ГОЛОДОМОР, який не згадувати треба, а негайно зупиняти!

Давайте припинимо носитися з євреїям, як дурень з писаною торбою і замислимось, хто внушив нам думку про те, що в Українській державі вони потребують “особливого захисту”, а їх геноциди минулого – особливого шанування – в цьому навіть історичної справедливості нема: голодомор так і не визнаний Ізраїлем як “геноцид українського народу”

Скільки ще часу ми будемо “вшановувати” голокост, каятися і визнавати те, чого ми не коїли? Україна євреям нічого не винна!

Мені все більше здається, що “тінями минулого” нас майстерно відволікають від злочинів сьогодення. Коли вже буде занадто пізно…

Добавить комментарий