Наткнулся на новость 12-ти летней давности:
Европарламент попросил Януковича отобрать у Бандеры Героя
Европарламент принял 25 февраля резолюцию, в которой выразил сожаление по поводу присвоения звания «герой Украины» Степану Бандере. По мнению депутатов, лидер Организации украинских националистов «сотрудничал с нацистским режимом».
Кроме того, Европарламент призвал нового президента Украины Виктора Януковича найти возможность отменить решение Виктора Ющенко, который и присвоил Бандере героя. «Надеемся в этом контексте, что новое украинское руководство пересмотрит это решение, и будет придерживаться европейских ценностей», – отметили авторы резолюции.
– Deeply deplores the decision by the outgoing President of Ukraine, Viktor Yushchenko, posthumously to award Stepan Bandera, a leader of the Organisation of Ukrainian Nationalists (OUN) which collaborated with Nazi Germany, the title of ‘National Hero of Ukraine’; hopes, in this regard, that the new Ukrainian leadership will reconsider such decisions and will maintain its commitment to European values;”
Через 2 года после этого Украина подписывает соглашение об ассоциации с ЕС.
А еще через 7 лет Верховная Рада внесла поправки в Конституцию, которые закрепили курс на полноправное членство в Европейском Союзе и НАТО.
Никаких противоречий в голове у оголтелых евроинтеграторов не возникает? “Крестик или трусы”?
С тех пор эту новость “подтерли” большинства украинских изданий. Вот такая она – независимая национальная пресса, которая любит учить нас “свободе”. Ну ничего, у меня в блоге осталась.
Так что подписывайтесь, чтобы ничего не пропустить 🙂
“Верховний суд встановив, що символіка дивізії СС Галичина не належить до нацистської.”
Лол. Ну так пройдіться з цією символікою в Німеччині, наприклад, подивимось, на скільки кроків вас вистачить.
Карикатура на заместителя Бандеры Ярослава Стецько в журнале “Перець”
«Активисты» не доработали, даю подсказку:
Украинского поэта Василя Андреевича Симоненко немедленно исключить из школьной программы и объявить посмертно врагом за крамольные стихи о героях-бандеровцах, не имеющие, разумеется, ничего общего с настоящим.
Ні, не вмерла Україна
Я зустрічався з вами в дні суворі,
Коли вогнів червоні язики
Сягали від землі під самі зорі
І роздирали небо літаки.
Тоді вас люди називали псами,
Бо ви лизали німцям постоли,
Кричали “хайль” охриплими басами
І “Ще не вмерла…” голосно ревли.
Де ви ішли — там пустка і руїна,
І трупи не вміщалися до ям, —
Плювала кров’ю “ненька Україна”
У морди вам і вашим хазяям.
Ви пропили б уже її, небогу,
Розпродали б і нас по всій землі,
Коли б тоді Вкраїні на підмогу
Зі сходу не вернулись “москалі”.
Тепер ви знов, позв’язувавши кості,
Торгуєте і оптом, і вроздріб,
Нових катів припрошуєте в гості
На українське сало і на хліб.
Ви будете тинятись по чужинах,
Аж доки дідько всіх не забере,
Бо знайте — ще не вмерла Україна
І не умре!
Цей вірш Василя Симоненка “Народ мій є! Народ мій завжди буде!” Але є нюанс: цей вірш був написаний у 1962 році як звернення Симоненка до бандерівців, яких він і називає осатанілими катами свого народу” та “перевертнями-заблудами”. Ми його вчили в школі:
Де зараз ви, кати мого народу?
Де велич ваша, сила ваша де?
На ясні зорі і на тихі води
Вже чорна ваша злоба не впаде.
Народ росте, і множиться, і діє
Без ваших нагаїв і палаша.
Під сонцем вічності древніє й молодіє
Його жорстока й лагідна душа.
Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
Пощезнуть всі перевертні й приблуди,
І орди завойовників-заброд!
Ви, байстрюки катів осатанілих,
Не забувайте, виродки, ніде:
Народ мій є! В його гарячих жилах
Козацька кров пульсує і гуде!
