Якщо стисло – проблема зникнення води — це проблема відсутності екологічного контролю та ПОКАРАННЯ ЗА ЗЛОЧИН. Прикладів безліч. Незаконні свердловини. Незаконні (і законні) греблі. Застарілі водоканали. Викиди промислових відприємств. Розорювання водоохоронних зон, заливних луків, залишків степу. Вирубка лісів. Все це підсилюється глобальною кліматичною кризою. Так, без дієвої державної політики ми у небезпеці.
Стан річки Дніпро офіційно визнано катастрофічним. Натомість що ми бачимо?
60 мільйонів гривень — на прапори. 500 мільйонів на трамваї (10 штук). 1,5 мільярди на університет Зеленського.
Як пише UNN: «На екологічне оздоровлення басейну річки Дніпро та поліпшення якості питної води протягом 4 років, спрямували лише 4,2 млн грн. За ці кошти, згідно зі звітом, провели моніторинг стану навколишнього природного середовища в басейні річки та забезпечення розвитку інформаційних систем екологічного менеджменту.»
Ось як держава опікується головною водною артерією країни!
Але коріння проблеми полягає в ліберальній економічній системі, яку нав’язали нашій країні як безальтернативну.
Країною керує шкурний інтерес. З приходом лібералізму бізнес отримав мандат на вседозволеність. Чомусь стало вважатися що будь-які перешкоди бізнесу – це великий гріх. При тому, що це стосується не тільки великого але й серенього бізнесу, який зазвичай точно так експлуатує навколишнє середовище – ПРИВАТИЗУЄ прибуток та соціалізує витрати. Це означає, що він в будь який спосіб заощаджує на очисних спорудах.
Держава як наглядач за суспільними благами САМОусунулась від виконання своїх обов’язків. А це безпосередньо обов’язок держави – дбати та покращутива суспільні блага, вичерпний перелік яких зазначений в нашій Конституції.
Ліберальна ідеологія передбачає зменшення податків, зменшення контролю, зменшення держави в економіці. Наскільки це хибні ідеї ми бачимо на прикладі країн, які не пішли цим шляхом – європейських, таких я Польща, скандинавських і звичайно — Китаю.
У Польщі в місті Ченстохова я бачив рекламу міськводоканалу – Пийте воду з під крану: чисту прозору безпечну.
Сьогодні коли все стає в дефіциті – чиста вода, чисте повітря, безпечне навколишнє середовище, право на охорону здоров’я, на гідний рівень життя – ми починаємо усвідомлювати наскільки суспільні блага важливі.
І повернути їх можливо тільки в єдиний спосіб – зміцнювати державу, збільшувати її роль у нагляді та контролю за суспільним надбанням. Тому що yіякий бізнес, ніякі закони так званого вільного ринку не будуть дбати про це. Немає такого злочину, на який бізнес не пішов би заради 300% прибутку – цьому вислову вже майже 200 років. Належить він Томасу Даннингу – британському профсоюзному діячу.
Державний контроль та невідворотність покарання!
Бізнес паразитує на суспільних благах благах. Він їх не створює. Ринок може тільки рубати дерева – він не може саджати ліс. Також забруднювати наші річки, висмоктувати питну воду зі свердловин, стільки, скільки ми їх дозволимо. Тому тільки жорсткий державний контроль зможе дати по цим «мудрим рукам».
