Як суди визнають нас не дієспроможними. НОВА ФІШКА!

0
444

“Покой нам только сніцца”. Коли стикаєшся з державними органами нашої країни, по-справжньому усвідомлюєш рівень деградації.

Я колись писав про те, як подав до суду на державного виконавця, яка “легким рухом руки” накладала арешт на на все рухоме майно, за “несплату” штрафу ДАІ.

Ми всі знаємо як виконавці працюють з автомобілістами. Наразі це конвеєр. Я це побачив декілька днів тому. Вони більше не надсилають повідомлень, вони не надають змоги виконати вимоги добровільно. Вони просто арештовують твої рахунки і автівку, і чекають коли ти прийдеш сам. Потім тобі відразу пропонують листочок з реквізитами – сплачуй і відразу знімемо арешт.
І не важливо, що ти сплатив вже той штраф – їм це не відомо. Але чи це моя проблема? Позбавити мене прав користуватися моїм майном на ПРИПУЩЕННІ, що я маю якісь зобов’язання!

Цього разу вони навіть арешти зробили по-дебільному – арештували гривневий картковий рахунок, яким я не користуюсь, та “ЗІЛ” – мою пожежну машину 🙂 “Ми арештували та об’явили в розшук вашу автівку… ЗІЛ?” – навіть сама виконавець здивувалась, перевіряючи по базі чим вони мені напаскудили.

Останнього разу, коли я позивався до виконавчої служби щодо відшкодування моральної шкоди, моє прізвище запам’ятали надовго, але не назавжди. http://bit.ly/34YSefp

Того виконавця вже немає, але з’явилась нова, так само безграмотна та самовпевнена. Цього разу виконавче провадження відкрили в порушення термінів (3 місяці) які встановленні для примусового виконання стягнення штрафу. Добровільно закрити провадження на мою письмову скаргу ДВК відмовилась, отже перший позов полетів до суду.

І цього разу мене здивував саме суд, який в черговий раз пробив ДНО. Своєю ухвалою суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., перевіривши матеріали ухвалив позовну заяву “про визнання протиправною та скасування постанови – повернути позивачу”.

Тепер увага! На обґрунтування прийнятого рішення судом було зазначено, що Позовну заяву подано від імені ПОЗИВАЧА, проте, документів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності вказаної особи до матеріалів позовної заяви не долучено (копія паспорту чи іншого документу, що посвідчує особу позивача), у звязку з чим, у суду відсутня можливість ідентифікувати особу підписанта поданого адміністративного позову та зясувати факт наявності в нього адміністративної процесуальної дієздатності!

Що це було? Спроба відмазати виконавця від 100% виграшного позову? Чи недолугість судді?
Скласти позовну заяву, сплатити судовий сбір в розмірі 768.40 грн – я дієспроможен. А ось не доклавши копію паспорту – вже ні?
На підтвердження цивільної та адміністративної дієздатності маю рахунок в банку, з якого здійснено оплату судового збору, а також маю діюче посвідчення водія на керування транспортним засобом. Ніколи не визнавався судом недієздатною особою, за віком відповідно до законодавства можу самостійно брати участь у спорах з приводу публічно-правових відносин, маю діючий паспорт громадянина України.

Нормами Кодексу адміністративного судочинства України прямо не передбачено обовʼязок доказування позивача – фізичної особи наявності адміністративної процесуальної правоздатності та дієздатності, здатності особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов’язки.

Але це все для судді Царікова – маячня. Він забажав копію паспорту, який видають в тому числі недієздатним, божевільним, хворим, інвалідам та іншим категоріям громадян України. Де логіка? Логіка та закон – це не про наші суди.

Це вам черговий штрих до портрету гнилої судової влади. Через правову шпорину, що надає суддям адміністративних судів можливість безпідставно повертати добросовісним позивачам позовні заяви через неможливість ідентифікувати особу підписанта поданого адміністративного позову та з`ясувати факт наявності в нього адміністративної процесуальної дієздатності, такінедобросовісні судді обмежують доступ громадян до правосуддя, порушують законні права та інтереси добросовісних позивачів.

Формально, аби не розглядати позовну заяву під час новорічних свят, суддя вимагав від ПОЗИВАЧА надання копії паспорту чи іншого документу, що посвідчує особу позивача. Але всім відомо, що наявність паспорту чи іншого документу, що посвідчує особу, не є належним доказом дієздатності особи.

За таких обставин, суддя може безпідставно обмежити громадянина у доступі до правосуддя через відсутність, наприклад, довідки чи судового рішення, що він не обмежений у дієздатності, адже законом не врегульовано порядок перевірки суддею позивача на адекватність та дієздатність, чим керуються недобросовісні судді, що яскраво проілюстровано на вищевикладеному прикладі.

UPDATE

Січень 2020, суд в другий раз отфутболив мій позов з вигаданих причин:

03 січня 2020 року Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду
Ніколайчук С.В. по Справі № 160/13481/19 Ухвалив Позовну заяву Горобця Вячеслава
Володимировича до державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби міста Дніпра – залишити без руху.
На обґрунтування прийнятого рішення судом було зазначено, що Позовну заяву подано з порушенням п. 8 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в
позовній заяві не зазначено, зокрема доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), не зазначено про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

На таке зауваження суду мною зазначено, що оригінали письмових доказів
зберігаються в матеріалах виконавчого провадження ВП № 57378976 Новокодацького ВДВС м.Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, і не можуть бути надані мною особисто, та належним чином завірені копії вказаних доказів , а також оригінали документів для огляду, можуть бути надані суду Новокодацьким ВДВС м.Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області.

Подамо в ТРЕТІЙ раз, ми не зупинимось.

UPDATE 2

Тим, хто слідкує за моєю справою проти ВДВС (виконавча служба), яка набирає на роботу безграмотних та впертих – є перемога. Всі незаконні постанови скасовано. А безграмотну “виконавицю” звільнено. Все це вирішено в порядку досудового врегулювання спору.

Хоча я розраховував що суд визнає дії протиправними і я зможу звернутися за відшкодуванням моральної шкоди. Але ж такий результат мене влаштовує.

Так потрохи ми змінюємо державу на краще. Таких прикладів небагато, тому що потребує певного часу, наполегливості і коштів. Звичайному громадянину, на рахунки і майно якого наклали незаконний (або законний) арешт, простіше сплатити 255 грн. штрафу, ніж 800 гривень судового збору і не менше 500 грн. за підготовку судового позову. А потім, якщо потрібно, ще представництво в суді. То ж це логічно – не витрачати свої кошти та час і йти на поводу системі. В них було налагоджений цей процес: приходиш, отримуєш реквізити, приносиш квитанцію – всі арешти знімають. Але тут з’явився Горобець і все пішло наперекосяк…

Нагадаю, що я двічі поновлював строк, тому що суд з надуманих причин відмовляв у відкритті провадження. На першому судовому засіданні з’ясувалось, що всі постанови добровільно скасовані виконавчою службою (через мою скаргу начальнику ВДВС Новокадацього району), а безграмотного виконавця було звільнено!

Це називається громадська діяльність – за власний кошт, витрачаючи власний час боротися за країну, в котрій нам хотілось би жити.

А давайте згадаємо скільки позовів та судових справ ініційовано керівництвом нашої громади, щоб відстояти інтерес або повернути майно громади її мешканцям? НУЛЬ. Єдиний, мені відомий колишній голова, який відсуджує податки, повертає землю, бореться за комунальне майно та жене усіляких шахраїв зі своєї землі – це Максим Голосний.

Наші пустишки продовжують роздавати та ділити. Це тому, що до влади приходять випадкові безпринципні люди, які не мають ані бажання, ані сміливості, ані досвіду громадської боротьби…

За юридичний супровід дякую Алексей Прокопенко.

 

Добавить комментарий