В віддалених селах народ живе, як в середньовіччі — збиральництвом, тваринництвом та рибальством. Що взяв від природи — то й з’їв на вечерю. А чому так відбувається в багатій, сучасній країні? Тому що агрофеодали захопили землю. Олігархи — надра і підприємства. Прибуток від експлуатації суспільного майна утилізується в одне ненажерливе приватне хлєбало. Або декілька.
Суспільству не залишається нічого.

В містах ти ніколи не побачиш так яскраво, пронизливо і наочно втрачене розуміння суспільної власності, глибину несправедливості і занепад держави в 21 столітті…

Про децентрацізацію

Децентрацізація дала місцевим органам влади більше повноважень та більше коштів. (При наймні — тимчасово)

Колись я написав, що ті, хто, користуючись додатковими повноваженнями, почали витрачати кошти на благоустрій (а не на розвиток) — ідіоти.

Так сталося сільській місцевості, де більшість державних субвенцій на підтримку децентрацізації було спрямовано не на створення бізнес можливостей, а на «фарбування парканів». Так я називаю все те, що пов’язано з благоустроєм: дороги, освітлення, кладовища, стадіони, ремонти будівель та інші статті постійних видатків. Все те, що повинно утримуватися з ДОХОДІВ, передбачаючи що державна допомога згодом закінчиться…

Але в містах, де коштів від децентралізаці надійшло та залишилось набагато більше, ця дійльність прийняла шалений розмах та перетворилась на справжне мародерство. Мери міст плюс корумпована та бездіяльна правоохоронна система не просто спрямували гроші на «благоустрій». Вони почати використовувати цю діяльність для пограбунку бюджету в небачених масштабах.

Фейкові ремонти мостів, реконструкції площ та вулиць на мільярди гривень, новорічні ялинкі, освітлення будівель, нікому не потрібне вкриття набережних та вулиць тротуарною плиткою на сотні мільйонів, при цьому зі зменьшенням та знищенням зелених зон.

Божевілля «благоустрою» перетворилося на масштабніший дерибан, з нахабством, небаченим з часів незалежності!

При цьому найважливішим та складнішим функціональним системам міст не приділяється належної уваги — транспортні магістралі, каналізація, водопостачання, енергетичні мережі. Не кажучи вже про історичну архітектуру та створення зелених зон.

Я постійно пишу, що нам не уникнути деурбанізації з об’єктивних економічних причин. А жадібність, корумпованість, недолугість їх керівників швидко наближають ці часи, прискорюючі рух до колапсу комунальної інфраструктури та фінансової неспроможності. Готуйте собі запасний аеродром — хату в селі. В містах, принаймні в Україні, у вас і ваших дітей немає майбутнього!

Добавить комментарий