Скупка землі в Аргентині великими іноземними фінансовими гравцями показала свою неефективність, що в свою чергу призвело до погіршення життя селян та зростання соціальної напруженості.

Більша частина сільськогосподарських земель під час неконтрольованого розпродажу опинилася у власності транснаціональних агрохолдингів. Виснажлива експлуатація ґрунтів і впровадження монокультур з безмірним використанням токсичних пестицидів тотально знищують екологію та здоров’я людей.

Україну теж штовхають на той же самий шлях. Ніде у світі поради МВФ не призводили до покращення життя. На прикладі Аргентини очевидно, що вона з кожним роком все більше погрузає в кредитну залежність. У свій час влада Аргентини, так само як має наміри вчининити український уряд, заради негайної вигоди запровадила ринок землі, знехтувши розвитком економіки.

Насьогодні більше 60% українських сільськогосподарських земель контролює великий агробізнес, масштаб та обсяг якого схожий в порівнянні з найбільшими латифундіями в Аргентині.

Екологічні наслідки ринку землі значно страшніші за економічні, бо втрачається найдорожче – здоров’я і життя людей.

«Зелені пустелі» в Аргентині – мертві обширні площі з посівами ГМО-сої, головної культури. У цій країні за останні 20 років, а саме після розпродажу землі, об’єм використання пестицидів збільшився у 8 разів! Таке інтенсивне використання пестицидів спричинило деградацію ґрунтів, та вже так, що вони навіть перестають поглинати дощі, які затоплюють поля, села і розповсюджують отруйні хімічні речовини до підземних вод та річок.

Внаслідок негативного впливу пестицидів на місцеве населення, яке проживає в сільськогосподарських провінціях, стрімко зростає онкологічна і серцево-судинна захворюваність, вроджені каліцтва, генетичні мутації, психічні та розумові розлади, а також інші важкі недуги. За останні десять років випадки захворювання дітей на рак збільшилися в 3 рази, а вроджені вади розвитку в 4 рази.

Маріана Мояно і Карлос Марсело та їх п’ятеро дітей проживають в скромному будиночку в маленькому містечку Рохас. Їх будиночок знаходиться на відстані 8 метрів від огорожі одного із великих сільськогосподарських маєтків. Земельні маєтки в Аргентині, якими володіють «агробарони», зазвичай огорожені колючим дротом. Під час розпилення пестицидів сім’я завжди перебуває в будиночку, вікна і двері щільно закривають, але хімічна отрута все одно проникає в дім. Бабуся перенесла рак обох грудей, Маріана рак матки, а 4-річна Мілагрос, яка народилася передчасно з вадами серця, перенесла складну операцію. Маленька також страждає від хронічного гнійного бронхіту та шлункового рефлюксу.

Аргентина не застосовує національних регламентів щодо використання сільськогосподарських пестицидів. Відстані від населених пунктів, де заборонено розпилювати пестициди, встановлюються провінціями. Такі буферні зони становлять 300 – 500 метрів в залежності від рішення місцевої влади. Однак в Аргентині, як і в Україні, відсутній державний контроль за виконанням таких важливих законодавчих вимог.

«Немає ніяких сумнівів, що гліфосат (Раундап) небезпечний», – Хорхе Херце. Доктор Херце (Dr Jorge Herce) має 35 років медичної практики, за його дослідженнями стрімке зростання кількості хворих на рак за останні 15 років співпадає саме з початком збільшення площ з вирощуванням ГМО-сої, яка «щедро» поливається пестицидами.

Професор Верзенасі (Pr Damiañ Verzeñassi) проводив дослідження, які підтверджують зв’язок між використанням пестицидів і специфічними патологіями. Дитяче ожиріння, діабет, безпліддя, депресії, аутизм – порушення пов’язані з гліфосатом. До цих вад розвитку додаються ще такі випадки, як сиреномелія (діти-русалки), мієломенінгоцеле (розщеплення хребта). Ці мальформації є прямим результатом дії гліфосату на ретиноєву кислоту, функція якої полягає в регуляції експресії генів, відповідальних за конституцію морфології. Рак є головною причиною смертності у 25-ти містах, де проводилися дослідження. 60% діагностованих ракових захворювань виявляють у пацієнтів, які проживають в зонах безпосереднього впливу пестицидів.

В Національному Університеті у Ла-Платі, професор Дам’ян Дж. Маріно (Damiañ J. Marino) з хімічного факультету є фахівцем в сфері забруднення навколишнього середовища пестицидами. Він брав участь у численних дослідженнях. Під час проведенння досліджень було виявлено, що концентрація гліфосату в аргентинських річках в 4 рази вища ніж на культивованому полі. В багатьох муніципалітетах отруйні хімічні речовини вже виявляють і в свердловинах, які мають глибину до 60 метрів. Гліфосат присутній навіть в повітрі Буенос-Айреса. Спека та випаровування при відсутності вітру сприяє затримці токсичного повітря над містами.

“Настав час зруйнувати міф про те, що пестициди потрібні для годування світу”, – з доповіді експертів на 34-й сесії ООН в Женеві (2017 р.).

Пабло Е. Піовано (Pablo E. Piovano), аргентинський фотограф, який розпочав свою роботу ще в 2014 році. Після доповіді про вплив пестицидів на здоров’я він вирішив відвідати сільськогосподарські аргентинські регіони. Зустріти постраждалих було дуже легко: «Одне вело до іншого. Десятки людей відчиняли мені свої двері, і я знову і знову опинявся в одному і тому ж стражданні “,- Pablo E. Piovano.

фото Пабло Е. Піовано (Pablo E. Piovano) Лукас Техера, 5 років, народився із невиліковною хворобою під назвою пластинчастий іхтіоз, спричинений генетичною мутацією. Його батьки працювали на тютюновому полі та інших плантаціях, де розпилюють такі пестициди, як гліфосат та 2,4-D, один із компонентів Агенту-Оранж.

фото Пабло Е. Піовано (Pablo E. Piovano) Кампо Ларго, провінція Чако. Січень 2019. Феліпе народився з вадами розвитку на правій руці. Лікар сказав батькові Хосе, що це пов’язано з впливом пестицидів під час вагітності на матір Феліпе, Альдани.

Колонія Алісія, провінція Місіонес, 2014-2015 роки. У Даріо Готіна є п’ятеро дітей. 20-річний Адемір страждає від сильної розумової відсталості. Його мати Селія, яка вже померла, під час вагітності постійно перебувала в контакті з пестицидами.
фото Пабло Е. Піовано (Pablo E. Piovano) Roque Sáenz Peña, провінція Чако, грудень 2014 року. Близнюки Альдо та Максиміліано Барріос граються на вулиці. Обидва страждають від важкої вродженої мікроцефалії, одного із захворювань, яке пов’язане із застосуванням пестицидів у трансгенному сільському господарстві. Близнюки Барріос відвідують один із численних закладів для інвалідів, кількість яких з року в рік значно збільшується.

фото Пабло Е. Піовано (Pablo E. Piovano) Сан Вісенте, провінція Місіонес, грудень 2014 року. Крім важкої хвороби серця, Талія Белен Сороко страждає на вроджену ваду розвитку та серйозні проблеми моторики. Її батько Хуан та мати Аніта працювали на тютюнових полях, використовуючи заборонені інсектициди, такі як фурадан та метилбромід. Незабаром після народження Талії вони вирішили відмовитися від свого господарства, та присвятили себе органічному садівництву.

фото Пабло Е. Піовано (Pablo E. Piovano) Фракран, провінція Місіонес, листопад 2014 року. Джессіка Шеффер, 14 років, є жертвою генетичної мутації.

фото Пабло Е. Піовано (Pablo E. Piovano) Ліберо, провінція Ентре-Ріос, листопад 2014 року. Марта Ельза Ціан. Вона кожен раз, коли виходить з дому захищає себе, щоб уникнути впливу агрохімікатів під час повітряного обприскування. Марта страждає на хронічну дихальну недостатність, гіпертонію, невропатії, які пов’язані з гематологічною та кардіологічною симптоматикою.

фото Пабло Е. Піовано (Pablo E. Piovano) Avia Terai provincia de Chaco, Аргентина. Avia Terai – місто з п’ятьма тисячами жителів у географічному центрі Чако. Місто буквально оточене соєю, а посіви соняшнику обробляються пестицидами 10-12 разів на сезон. Наукове дослідження підтвердило причину високого рівня захворюваності на рак через пестициди. Більше ніж у кожній третій родині цього міста є хворі на рак. Дуже високі показники раку та інвалідність визначені в трьох інших містах, які оточені трансгенними полями: Кампо Ларго, Напеней та Ла Леонеса. Такі наслідки було виявлено міжвідомчим дослідженням, яке проводилось протягом року та фінансувалося Міністерством охорони здоров’я. Дослідження пов’язує причину стрімкого зростання захворювань із агрохімічною сільськогосподарською моделлю.

фото Пабло Е. Піовано (Pablo E. Piovano) 11-12-2014 Алісія Баха – Колонія Аврор, провінція Місіонес. Андреа Готін була здоровою дівчиною до восьми років. Того дня коли вона надихалася бромометану її довелося госпіталізувати на 9 днів до реанімації. Токсичні пестициди спричинили порушення рухової функції мозку. Їй також потрібна трансплантація нирки, а до того їй доводиться проходити діаліз 3 рази на тиждень. Її брат Адемір (20 років) страждає важкою психічною вадою.

фото з https://www.perfil.com/Софія Гатіка (Sofía Gatica), яка втратила сина через пестициди, була затримана поліцією в провінції Кордова. Конституція Аргентини (як і України теж) гарантує своїм громадянам право на безпечне для життя і здоров’я навколишнє середовище. Держава, запровадивши ринок землі забезпечила захист власності, при цьому залишивши повністю беззахисними своїх громадян, які позбавляються здоров’я і життя…

Чи не огородять агрохолдинги і українську землю від українців огорожею з колючого дроту?…
В статті використані матеріали із таких джерел: http://www.ouest-france.fr/ https://www.perfil.com/

Джерело: Україна проти пестицидів

21 КОММЕНТАРИИ

    • Шановна адміністраціє, дякую за важливий матер’ял.

      Але ми би Вам усі були дуже вдячні, якби Ваше видання мало планування УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ, будь ласка. Дуже неприємно бачити оті всі , важливі для комунікації, рознарядки іноземною мовою, тим паче, московицькою. Навіщо це ? Це є українське видання, я так розумію, то ж, воно повинно бути українською. А хто не розуміє, не знає українську, але знає московицьку — читаючи українською усе, потрохи вивчить.

  1. Це добре, що ви розповсюджуєте інформацію про наслідки впливу пестицидів, та як це пов’язано з ринком землі. Але має бути повага до авторських прав. Ви не вказуєте первинне джерело – “Україна проти пестицидів”!

  2. Після слів “Ніде у світі поради МВФ не призводили до покращення життя.” Можна далі не чітати

  3. Sofía Gatica організувала рух “Матері Ітузаїнго проти транснаціональної компанії Monsanto ” . цікаво , що Monsanto перед ними відступила . Рух матерів Ітузаїнго почався тоді, коли вони побачили , що з їхніми дітьми твориться щось жахливе ( кругом міста висівали генетично модифіковану сою , яку обробляли раундапом ) – діти народжувались з важкими вадами розвитку , різко зросли онкозахворювання, аутизм і т. д. наприклад лейкоз виявився у 15 чол. серед 15000 жителів тоді як в Аргентині в середньому цей показник був 2 чол. на 100000 населення . Ми і без приватизації себе давно травимо.
    Sofía Gatica і інші матері добились того що власника , який розпилював раундап на відстані ближче , ніж 2.5 км до населеного пункту засудили на на 3 роки умовно .(Дивитись документальний фільм “ЖЕРТВИ ГЛИФОСАТА” ) . А в нас травлять біля подвір’їв і господарі , і фермери , і агрокомпанії . А потім дивуємось чому 90% дітей мають алергічні захворювання і ріст лейкозу. Де наші Софії Ґатіки?
    Я вважаю що приватизація потрібна але дрібна до 50 га. Велика приватизація приведе до зникнення села .

  4. Даремні побоювання
    1. Виснажлива експлуатація грунтів можлива ТІЛЬКИ, коли вони ЧУЖІ (при оренді). СВОЄ будуть берегти.
    2. ГМО-продукти – це мета людства, щоб усіх прогодувати (високі урожаї) і щоб вони якмога менше псувалися при зберіганні. Вживання їх у їжу АБСОЛЮТНО НЕ ШКІДЛИВЕ. Ми вже років 100, як це робимо, не маючи жодної підозри щодо цього. Як і шкідливих наслідків.
    3. «НІДЕ у світі поради МВФ не призводили до покращення життя»(?) Автор публікації аналізував економіку кожної країни світу? А післявоєнна відбудова Німеччини і Японії? Усіх інших повоєнних країн Європи?
    4.Аргентина – абсолютно не характерний для України приклад. У неї практично немає країн-сусідів, які б потребували аргентинської с/г продукції: на схід – океан, на захід – Чилі, відгороджені височенними Кирдильєрами (Андами), на північ – три країни, що мають кращий клімат, ніж Аргентина, і самі себе повністю забезпечують. Ото ж, можливості експорту вкрай обмежені (хіба що дурним українцям щось можна відправити). Україна, навпаки, оточена ринком, попит на якому з часом буде тільки зростати.
    5. Пестициди – це ЄДИНА реальна проблема, яка практично не залежить від форми власності на землю. Хіба що, як і у п.1., до своєї землі господар буде відноститися набагато більш дбайливо і турботливо.
    6. Усі, хто виступає проти продажу землі, перебувають під впливом КОМУНІСТИЧНОЇ ІДЕОЛОГІЇ, яка навязувалася нам протягом життя 4-5 поколІнь. Приховані комуністи. Свідомі і не свідомі.
    7. Продавати землю необхідно, і в ПЕРШУ ЧЕРГУ – саме ІНОЗЕМЦЯМ. (Бажаючих ще треба буде пошукати!) Це і бюджет поповнить, і передасть наш новий товар з рук невмілих напів-господарів у руки справжніх хазяїв-підприємців. Вони й нас нагодують і інші країни. З їх доходів будуть значні, в рази більші, ніж тепер, податки.
    Грунт вони в кишенях (чи ешелонами) з України не вивезуть (та й заборонити це, про всяк випадок, треба одразу). А працювати на полях будуть ті ж українці, що і зараз.
    8. Жоден референдум з цього питання Україні не потрібен. По-перше, затуркані українці не розуміються у цьому питанні, по-друге, «референдум» уже пройшов, пів-року тому, під назвою парламентські вибори. Народ (переважна більшість) віддав право вирішення усіх зовнішніх і внутрішніх політичних та економічних питань новообраним депутатам. Верховна Рада – це і є наш народ, у сконцентрованому вигляді. За кожним депутатом стоїть 100 тисяч громадян (або 50 тисяч виборців). Ото вам і весь референдум!

    • Всі міфи в одному місці. Відразу видно людину, яка не розуміє про що говорить, (або навмисно розповсюджує брехню)
      1) “СВОЄ будуть берегти”. Не будуть. 100% паїв (землі сільгосп призначення) – це ПРИВАТНА ВЛАСНІСТЬ. Хто з діючих приватних власників хоч раз поцікавився станом СВОЄЇ землі? Віддали в оренду і забули.

      2) ГМО продукція – це мета не “людства”, а великих транснаціональних корпорацій. І їх мета – не нагодувати світ, а монополізувати виробництво їжі. Читайте про судову справу Монсанто проти Персі Шмайзера – http://organic.ua/ru/2009/02/712-persi-shmajzer-gmo-ce-najbilshyj-nastup-na-zhyttja
      Безпека ГМО не доведена. У цьому випадку повинен діяти “принцип обережності”. Детальніше тут – http://bit.ly/2NAGc62

      3) “НІДЕ у світі поради МВФ не призводили до покращення життя»(?) Автор публікації аналізував економіку кожної країни світу? А післявоєнна відбудова Німеччини і Японії? Усіх інших повоєнних країн Європи?” – МВФ німає ніякого відношення до відбудови Японії та Німеччини після війни. Ефективність порад порад кожної країни проаналізував НЕ ОДИН автор, а багато. Читайте про Чілі та Південну Корею. Гугліть решту. Приклад – https://day.kyiv.ua/ru/article/ekonomika/nuzhna-li-ukraine-podderzhka-mvf

      4) Щодо експортних можливостей Аргентини – повна маячня. Навіщо транснаціонали скупили землю в Аргентині, скориставшись економічною кризою? Що вони зараз роблять з продукцію, яка вирощується в Аргентины? ЕКСПОРТУЮТЬ. Що заважало те саме робити Аргентині (уряду та приватним фермерам)? Питання риторичне.

      5) Повторення міфу про ефективного приватного власника. Канада: “У 1997 р. було дозволено використовувати 4 ГМ-культури: бавовник, кукурудзу, ріпак та сою. Компанії витрачали великі суми грошей для просування в країні ГМО. У пресі була розгорнута навіть не реклама, а пропаганда трансгенів. Тоді фермерів запевнили, що, використовуючи таке насіння, вони отримуватимуть більший врожай за значно меншої кількості необхідних хімікатів. Але в результаті все вийшло навпаки – використання хімікатів зросло щонайменше в 15 разів.” – Канада.
      А ось США: https://blogger.com.ua/2019/16208/

      6) Під вплипом “комуністичної ідеології”. Ізраїль важко назвати комуністичним. Там продаж землі заборонено. У Китаю від комунізму залишився тільки червоний прапорець. Вони досягли світового лідерства БЕЗ продажу та “ринку” землі. Що нам заважає? В Канаді в державні’ власності – 90% земель. Ніхто не поспішає їх розпродавати. http://bit.ly/3aeOpGR
      В Великобританії немає приватної власності на землю. Вся земля належить короні – http://bit.ly/2NBAUXM
      В Польші – мораторій. http://bit.ly/30tzx2J
      В інших державах Європи – жорсткі обмеження. Скрізь комуністи!

      7) Продавати землю необхідно, і в ПЕРШУ ЧЕРГУ – саме ІНОЗЕМЦЯМ. (Бажаючих ще треба буде пошукати!) Це і бюджет поповнить, і передасть наш новий товар з рук невмілих напів-господарів у руки справжніх хазяїв-підприємців. – Ефективність іноземців, і особливо агрохолдингів – не доведена. Це міф.
      https://wp.me/plRsw-4vg
      https://wp.me/plRsw-4lh

      Але головне питання, коли ми проїмо гроші всі продажу землі – з чим ми залишимось?
      В чому полягає національний інтерес? Коли вся земля буде у приватній власності – де брати землю на відновлення довкілля, на розбудову населених пунктів, житла, інфраструктури? Де брати землю на висадку лісів? Ефективний приватний власник НЕ БУДЕ саджати ліси – він буде їх тільки вирубувати!
      І головне – Як держава буде заробляти? Латифундій не тільки нічого не платять в бюджет, бо це офшорні компанії. Вони ще отримують найбільший обсяг державних субвенцій, тобто паразитують за рахунок платників податків.

      8) Ну це зрозуміло. Іноземці розумні. Українці тупі. Але не міряйте по собі. Право на референдум, як і право на вибори, закладено в Конституції. Тому одне не відміняє іншого. Всі інструменти народовладдя повинні використовуватися в повному обсязі, особливо тоді, коли представники не виконують обіцянки та порушують закон. Читайте статтю 5.
      Україна є республікою.
      Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу БЕЗПОСЕРЕДНЬО і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

      • Браво!
        Я запишу все эти тезисы. А Иван Манилов просто проплаченный бот.

    • Українська земля згідно Конституції належить її народу. Щоб Україна була захищена від злодіїв її землями повині володіти українці. Якщо в одних руках великих агрохолдінгів буде накопичено багато землі українське село через 20 років відімре.В агрохолдінгах стають цікавими надприбутки , а не доля села Щоб цього не сталося треба створити сильну законодавчу базу,яка забезпече передачу,куплю-продаж землі в розумній кількості молодим ,енергійним ,працьовитим фермерам,що живуть на селі.
      Що треба зробити ? Якби Кравчук підійшов до земельної реформи не з комуністичної позиції,а наділив по 50-200 га всім,що хотіли її обробляти самостійно,то сьогодні у нас був би продовольчий рай . Сьогодні на полях працювали б діти першіх фермерів.Іх діти ходили б в сільські школи,дитячі садки, Була б сильна конкуренція та мотивація в селян. Запрацювала б переробна промисловість з европейскими стандартами.Багато дешевої продукції,висока якість давала можливість завойовувати б нові ринки А її продаж через повну переробку Запрацював би ринок сільськогосподарського виробництва техніки,бо там теж створилась би конкуренція між заводами.Створено було б дуже багато робочих місць.Надання кредитів державою молодим фермерам сприяли б виробництву високоякісної с/г продукції у великій кількості,якої бракує на світовому ринку.І Фактор психології селян-кожен житель села цінує особисте і той же час дотримується традицій,обичаїв, батьківської мови,бережливого відношення до землі пролитою кров’ю предків. Лише через підтримку села ,можливе процвітання нації !І це ще можливо поправити !

      • А що не так з аграрним сектором? Ви голодуєте? Україна займає перші місця по експорту багатьох культур, що саме Вам не так?
        І для впевненості дайте притомне визначення терміну народ, бо коли хтось переживає за народ, то це перша ознака демагогії

  5. Книга Джо Стадвелла “Чому Азії вдалося”.Автор висвілює успіхи і невдачі найдинамічнішого регіону світу. Він аналізує головні складові успішної економики:аграрну політику,промислове виробництво і розподіл фінансування. Це Китай,Японія,Південна Корея ін. В усьому світі Ця книга вчить ,як перейти на швидку течію,щоб не потонути.

  6. Сорян, в мене тільки два питання-перше – в світі майже всюди можнп купляти землю. Але проблеми тільки в одній Аргентині. Дивно, правда? Друге-хто заставляє селян продавати землю взагалі? Зняття мораторія не створює обовязку продавати, лише можливісь.
    Ддя роздумів-якщо квартиру здавати в оренду-хоча б 200 дол на місяць-за рік отримуєшь 2400. За оренду паю селянин отримує 300-400 дол на рік. Чому іеоземні компагії не викуплюють весь житловий фонд? Прибутки на порядок вищі. Може вас подібними статтями десь найобують?

    • Чому ви не хочете “як у всіх цивілізованих країнах”?

      Унормування мінімальних і максимальних розмірів господарств на законодавчому рівні: у Німеччині максимальна ділянка (власна чи орендована) становить 400—500 га (залежно від федеральних земель), у Польщі — до 300 га, в Іспанії — до 100 га, у Данії — верхня межа 150 га;

      У багатьох країнах розмір землекористування пов’язується з ефективною зайнятістю працівників, членів фермерських чи сімейних господарств. Наприклад, у Швейцарії максимальною вважається ділянка, яка забезпечує рівень доходу трьох осіб, котрі зайняті її обробітком, у Франції — двох (середній розмір ділянки в країні — 25 га);

      Важлива вимога до покупців — наявність диплома про сільськогосподарську освіту чи інший професійний документ, встановлюється термін професійного стажу (у Франції це п’ять років), наявність засобів виробництва чи худоби, птиці, свиней;

      Право на придбання земельної ділянки для ведення сільського господарства, як правило, надається фізичним особам, які проживають на території придбаних земель або неподалік (у Данії ця територія — 10—25 км);

      Заборона або обмеження на придбання землі іноземцями. В одних країнах вона визначена законодавством національного рівня (ЄС, Японія, Австралія), в інших — регіонального (США, Канада);

      У Чилі викуплені та експропрійовані землі передавалися сільським сім’ям із оплатою у розстрочку. В Бразилії держава викупила 18 млн. га угідь, на яких створено 285 тисяч фермерських господарств.

      Для порівняння, в Україні на 42 млн. ГА – 46 тисяч фермерських господарств.

      «Ми зникнемо як держава, якщо землю не продамо!».

      Щоправда, жоден із цих експертів не порахував, а що ж натомість отримає держава від такого «ґешефту» із землею. Моя відповідь — практично нічого. Якщо точніше — 5% від грошово-нормативної оцінки, а це приблизно 150—200 млн. доларів.

Добавить комментарий