Чи потрібні Україні іноземні інвестиції?

0
398

Однією з проблем розвитку промисловості України було і залишається хибне уявлення про інвестиції, особливо іноземні. Постійно формувалася і формується думка про те, що для розвитку економіки України потрібні іноземні інвестиції.

Парадоксально, але чомусь саме без китайських доларів чи німецьких євро не може обійтися ні зведення Подільсько-Воскресенського мосту, ні будівництво метро на Виноградар у Києві. Навіть закупівля державними компаніями зерна в українських сільгоспвиробників потребувала доларової позики у китайців. Також Кабмін вирішив узяти у китайців під державні гарантії 500 млн дол. кредиту (постанова Кабміну №1008 від 18 грудня 2017 р.) для фінансування операцій з придбання житла або фінансування його будівництва в Україні.

Такі «іноземні інвестиції» Україні не потрібні. Наша країна сама у змозі профінансувати подібні проекти.

Звісно, країні потрібне іноземне фінансування (кредитування), але на придбання засобів виробництва. Перш за все це нові технології, обладнання чи виробничі комплекси, які вироблятимуть обладнання для діючих і нових виробництв, що будуть створюватися для відновлення виробництва в Україні. Таке фінансування дасть змогу впровадити імпортозаміщення, а згодом і збільшити експортну орієнтацію економіки країни. І тут допомога міжнародних фінансових організацій у фінансуванні (кредитуванні) роботи базових виробництв була б цінною. Інше іноземне кредитування, яке формується не за цим принципом, завдає шкоди економіці.

Валюти розвинених країн сильні своєю експансією кредитами в економіку інших країн. Натомість країни-боржники для повернення кредиту і сплати відсотків за його використання продаватимуть те цінне і не відновлюване, що в них є, — природні ресурси, сировину, збіжжя тощо, формуючи валютні доходи. Іноземний капітал завжди буде зацікавлений інвестувати у використання природних ресурсів України.

Будь-яка іноземна інвестиція (або кредит) у нашу країну «придушує» власну грошову одиницю своєю експансією, не дає їй можливості укріплюватися, а уряду та Нацбанку — ефективно формувати власну грошово-кредитну політику. Варто розраховувати на себе і впроваджувати нову грошово-кредитну політику, яка впевнено і агресивно сприятиме розвитку економіки без оглядки на іноземців — росіян, американців, європейців та інших, чиї «представництва» відкрито в кожному обміннику.

Добавить комментарий