Кожному, хто працює в аграрній галузі, відомо: полезахисні лісосмуги – невід’ємна складова полів. Їхня головна функція – захист ґрунту від водної та вітрової ерозії, підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Там, де лісосмуги безкарно вирубуються, панує, наприклад, вітрова ерозія: вітри зносять висохлий родючий шар ґрунту, спричиняючи пилові бурі. А на місці вивітреного чорнозему лишається гола порода.
В останнє десятиліття безоглядно і безкарно винищуються сотні, а то й тисячі кілометрів лісосмуг. Це призводить до масового опустошення сільськогосподарських угідь. І головне, за це ніхто не був всерйоз покараний.
Десять тисяч гектарів випадають з обробітку
Щороку Україна втрачає 10-12 мільйонів тонн зерна через ерозію ґрунтів. Одна із причин вітрової ерозії – цілковита занедбаність полезахисних лісосмуг. Нині через очікувану земельну реформу полезахисні лісосмуги взагалі залишилися без уваги. В державі фактично відсутня нормативно-правова база, яка регулювала б їх поновлення.
Зауважимо, кожен другий гектар лісу в Україні – рукотворний. Упродовж останніх 50-ти років радянської влади в Україні було висаджено 440 тисяч гектарів полезахисних смуг, а під захистом штучних насаджень у найкращі роки було 13 мільйонів гектарів сільськогосподарських угідь. Так, один гектар лісосмуги захищає 20-30 гектарів ріллі, збільшення врожаю при цьому становить близько 15%. Що ж ми маємо сьогодні?
Повністю на https://www.lesovod.org.ua/node/14621
