Чорнобильська катастрофа. Трагічний ювілей

0
1820

Павло Хазан про роковини Чорнобильської катастрофи.

Сьогодні увесь світ відзначає надто сумну річницю. 26 квітня 1986 року сталися вибух і пожежа на Чорнобильській АЕС. З того дня термін “мирний атом” зник у жахливій темряві радіоактивної хмари палаючого четвертого енергоблоку. Чорнобильська катастрофа стала важливою і, на мій погляд, вирішальною віхою в історії ядерної енергетики.

Наслідком самої страшної аварії в світі стало радіоактивне забруднення, що поширилося практично на всю Європу, перш за все, на територію України, Білорусі та Росії. І лише 25 років по тому ми починаємо розуміти, які ж дійсно можуть бути наслідки ядерної аварії.

Українська Національна комісія з радіаційного захисту говорить, що 500 000 людей загинули в наслідок аварії. Наш розрахунок – принаймні 900 000 загиблих. Щонайменше 10 мільйонів чоловік постраждали в результаті аварії в Україні, Білорусі та Росії, сотні тисяч людей до цього часу не повернулися до своїх домівок і сільськогосподарських угідь. За офіційними даними, загалом понад 3 млн кв. км забруднено в цих трьох країнах. Більше 2000 сіл забруднено радіоактивними речовинами навколо Чорнобильської зони. Більш 330000 людей евакуйовані і переселені. Принаймні, 3 000 000 дітей мають потребу в медичному лікуванні.

Чорнобильська катастрофа – це не просто історична подія. Чорнобиль приніс у наше життя чимало нових термінів, таких як “зона”, “ліквідатор”, “чорнобильці”, “діти Чорнобиля”. Наслідки катастрофи, на жаль, мають величезний вплив, адже кількість людей, які хворіють і помирають через випромінювання в результаті Чорнобильської аварії, зростає з кожним роком.

Навіть тепер, через 25 років, 8 млн. чоловік все ще проживають у радіоактивно забруднених в результаті Чорнобильської аварії районах, які будуть залишатися такими протягом багатьох років. Період напіврозпаду основного радіоактивного ізотопу цезію (137Cs) становить трохи більше 30 років. Але є багато інших радіоактивних ізотопів із значно більшим періодом напіврозпаду, тому ймовірно, що і через 500 років на цих землях життя буде ще неможливе.

https://blogs.korrespondent.net/users/blog/pavlokhazan/a36179

Добавить комментарий