Як екологічні аферисти дискредитують громадський екологічний рух і наносять шкоду суспільству.
До мене звернулись активісти Миколаївської ОТГ де планується видобуток урану компанією, пов’язаною з власником АТБ Буткевичем. Вони попросили мене розповісти про Тетяну Лампіку, яка розгорнула там бурхливу діяльність, начебто допомагаючи людям захиститися від цієї катастрофи. Прийшлося зануритись в публікації та розслідування, а також пригадати факти з власного досвіду, хоча Лампіку я добре знаю. Всі викладені факти загальнодоступні і ви можете перевірити їх самостійно.
Нехай це відео послужить попередженням для тих, кому ця псевдо-екологиня буде втиратися у довіру щоб використати в своїх інтересах.
Історія Тетяни Лампіки, як громадського діяча, починається приблизно в 2013-2014 році, коли вона приходить на засідання громадської екологічної ради з пропозиціями, якщо не помиляюсь, очистки промислових стічних вод. На той час я був секретарем громадської ради, а Олексій Ангурець — головою. Всіх активних, небайдужих до довкілля людей ми завжди підтримували. Тому Олексій Ангурець долучає її до нашої роботи і через час вона стає членом громадської ради.
Пізніше починають траплятися дивні перетворення. Тетяна Лампіка, користуючись статусом члена громадської екологічно ради при обладміністрації, розгортає небачену активність, влізаючи у всі проблеми, де існує громадське незадоволення і головне – активний спротив екологічним злочинам. Вперше я побачив це, коли на зборах громадської ради Лампіка виступила з приводу гарячої тоді проблеми – будівництва звіроферми в Шульгівці на територій майбутнього Орільського національного парку. Суперечка виникла між Лампікою та головою ініціативної групи Шульгівки – Вікторією Льовкіной. Лампіка виступила на боці забудовника і намагалася переконати в законності дій Агропромінвеста та необхідності “ще раз все обговорити та перевірити”.
Як я зрозумів пізніше, стратегія і головна мета Лампіки і тоді і зараз полягає в тому, щоб очолити громадський екологічний спротив і злити його в унітаз. Стратегія доволі відома в колах політичних та громадських аферистів і треба неабияка увага і досвід, щоб її розпізнати: спочатку лунають правильні гасла, заклики притягнути порушників до відповідальності та проголошується всебічна підтримка народу. Вона вміє верещати, перебивати, привертати до себе увагу. Добре володіє галузевими термінами та законодавством і у людей складається враження що вони стикнулись з фахівцем. Проблема в тому, що люди спокушаються цим спектаклем і делегують таким аферистам повноваження говорити від їх імені, і при цьому нехтують контролем. Не маючи досвіду громадської роботи, відстоювання своїх прав, спілкування з поліцією та органами влади, а зазвичай і базових юридичних знань, вони потрапляють у пастку. Люди раді делегувати переговори і повноваження такій сміливій та досвіченій людини, яка готова взяти на себе відповідальність.
Головне завдання аферистів на цьому етапі — напускати туману і втиратися в довіру. А потім, коли увага послабла, довіра зміцніла, починається рух в іншому напрямку –пустопорожні запити та звернення, якісь збори, безкінечні обговорення і бурхлива діяльність в невірному напрямку. Тобто, затягування часу.
Закінчується все проведенням спільних с забруднювачем заходів, підписання меморандумів і заспокоювання громади що все під контролем, все по закону, треба ще часу щоб все з’ясувати та перевірити. А поки затягується час – замовник-забруднювач отримує бажане, а люди залишаються в дурнях. Це стало у всіх випадках, коли громада не проявила наполегливість та пильність в контролі за такими “діячами”.
Пересвідчитись в цьому можна, проаналізувавши діяльність Лампіки за декілька років.
2015 рік. В селі Шульгівка Петриківського району згадана норкова звіроферма побудована і працює.
2016 рік. Лампіка влазить в питання очисних споруд Придніпровської ТЕС, активно коментує це питання, замовляє прес-конференції і в інформаційному просторі це вже вона, а не SaveDnipro і активісти на чолі з Іриною Черниш, здобуває “перемоги”. В 2019 вона стає учасником робочих груп з екологічної модернізації і безпеки при Придніпровській ТЕС.
2017 рік. Незважаючи на протести активістів територіальної громади селища Обухівка і кримінальне провадження, відкрите поліцією завершено будівництво 700-метрового каналу, що впадає в річку Орель. «Сигма-Естейт» братів Сергія та В’ячеслава Мазуров може користуватися територією громадського пляжу виключно для власних потреб.
Цікаво, що замовником (інвестором) «проекту землеустрою» є Дніпропетровська обласна організація політичної партії «Зелені», якою керує Тетяна Лампика. Житель Обухівки Ігор Руденко заявив, що Тетяна Лампика пов’язана із забудовниками — ТОВ «Сигма-Естейт». Люди втратили не тільки доступ до річки, а й права користуватися прибережною зоною.
2017 рік. Лампіка розгорнула діяльність проти ртутних ламп: “Використані ртутні лампи зберігаються в підвалах шкіл і можуть спровокувати параліч головного мозку дітей. Про це в коментарі УНН повідомила координатор екологічної організації «Екопатруль» Тетяна Лампика.” При цьому, вона сама виступала “інвестором і забудовником”.
Виробництво планували побудувати в курортній зоні між Обухівкою та Партизанським. При цьому риторика “екологині” стає повністю протилежною – вона говорить що місцеві жителі нічого не вирішують і нічого не можуть заборонити. Після того, як завод не вдалося побудувати, проблеми мозку дітей і ртутних ламп її перестали хвилювать.
2017 рік. Лампіка з’являється в Єлизаветівці на хвилі обурення селян зливом відходів птахофабрики на поля і в річку Оріль. Лампіка приймає участь в круглих столах та обговореннях, відвідує птахофабрику. А згодом починається “відбілювання” забруднювача. Ситуація покращується тоді, коли місцеві жителі спалюють трактор фабрики з цистерною, вартістю $100000. Птахофабрика і далі зливає відходи, але вже не навколо села, а десь далеко.
2017 рік. Лампіка перехоплює ініціативу боротьби з ООО “Любиміській карьер”, яку очолює Ірина Черниш, мешканка Чаплів разом з однодумцями. Лампіка від імені громадськості підписує за Любиміським кар’єром порожній меморандум і видає це як свою перемогу, роблячі на цьому власний піар. Питання в том, що її на це ніхто не уповноважував. Вона не проживає в цьому районі, не є членом ініціативної групи і не приймала ніякої участі в системній боротьбі з підприємством протягом років.
Першим пунктом так званого меморандуму було проведення екоаудиту підприємства. Екоаудит провели, але його результати так і не оприлюднено. Любимівський кар’єр і досі безперешкодно працює. Це ще один штрих до ефективності Лампіки.
2018 рік. Лампіка стає головним екологом свиноферми “Сігма”, яка смердить та забруднює довкілля в с. Піщанка більше 10 років. Вона робить для них презентації про майбутні покращення та готує документи. Уявіть собі — Громадський діяч на посаді у підприємства-забруднювача. Недарма власник свиноферми Санасар Куюмчан з назове Тетяну Лампіку кращим екологом Дніпропетровської області. Напевно через те, що і сьогодні нічого не змінилось. Свиноферма і далі смердить і зливає відходи на поля.
Продовжувати можна безкінечно.
Останній приклад – ще вчора Лампіка була в Орлівщині і займалась незаконними газовими заправками. Завтра вона десь в Кривому розі відстоює екологію. А після-завтра – на ваших майбутніх уранових рудніках. Ну просто універсальний громадський захисник по всім питанням! До речі, заправки як стояли так і будуть стояти. Такий самий результат буде і в інших місцях.
Варто згадати ще один факт з біографії Лампіки. У 2016-2018 роках вона створює і очолює громадську раду при Державній екологічній інспекції в Дніпропетровській області. Звучить потужно, але по факту це була пустишка: ні діяльності, ні звітов ця бутафорна рада не мала і фактично складалася з 4 членів, з яких троє сама Лампіка, її людина з її іншої громадської організації і посадовець самої екоінспекції.
Також протягом цих років вона стає довіреною людиною голови екологічної інспекції в Дніпропетровській області – хабарника Дмитра Шибка, людини, яка пов’язана з найбільшими екологічними злочинами. Коли Шибка в 2019 році взяли на хабарі, Лампіка розвернула кампанію проти новопризначеної голови еконіспекції Антоніни Мельникової.
У 2018 році активісти SaveDnipro провели розслідування, в якому з’ясували що Дмитро Шибко, через пов’язану з ним людину керує фірмою НАЙС, яка виявляється другим за величиною забруднювачем річки Дніпро після місцевого водоканалу. Завод Петровка (та інші великі забрубнювачі) скидають свої стоки через гідротехнічні споруди ТОВ “НАЙС” в річку Дніпро без очищення.
Скажи мені хто твої друзі і я скажу хто ти.
Питання – звідкі гроші?
Як громадський активіст з 15-ти річним стажем можу сказати, що справжня громадська діяльність не приносить доходу. Ти тільки витрачаєш на власні кошти, від основної своєї роботи. І відповідно, може приділяти такі діяльності лише час вільний від основної роботи та родини.
Отже варто спитати себе та Google з яких коштів Лампіка живе. Як вона може постійно перебувати в різних місцях, залучатися до вирішення найгучніших екологічних проблем області, маючи лише низку оформлених на себе громадських організацій, рад, комітетів, патрулів.
Недавно я катав її по громадських справах на своєму автомобілі. І раптом в неї з’являється великий будинок в Александрівці, власні іномарка та навіть моторний човен, якій потім вкрали прямо з подвір’я.
Як ви вже здогадалися, такі активісти годуються з подачок підприємств-забруднювачів, яким вони допомагають вирішувати питання з громадськістю. А у Лампіки виявилось ще одне джерело.
В 2019 році журналісти провели розслідування та з’ясували, що тільки в 2018 році Лампіка отримала майже 700000 гривень від організації “Зелений Центр Метинвест” що фінансується олігархом Ахметовим.
Протягом 2019-2020 років на 34 каналі, який, як відомо, теж належить Ахметову виходила програма Екопатруль, яка була суцільним піаром однієї людини – Тетяни Лампіки. Звичайно, жодна людина з вулиці не отримає щотижневу власну програму на телеканалі олігарха. Тим більше, що переглядом цієї програми можна катувати заручників. Не в кожної людини зі здоровою психікою вистачить волі 25 хвилин дивитись балачки Лампіки.
Вовк в овічій шкірі
Отже технологія цієї людини виглядає так: щоб перемогти протест, його треба очолити. Там, де екологічна ситуація ситуація загострюється — раптово з’являється Тетяна Лампика і розгортає активну роботу з проблемним підприємством і з населенням. За результатами цієї роботи, як свідчать факти за багато років, підприємство виявляється білим і пухнастим, а громада – в дурнях.
Якщо ви дочитали до цього моменту, моє прохання до ЗМІ – будь-ласка не називайте Лампіку екологом. І порада для мешканці, хто зараз бореться за свої права – якщо не хочете потрапити у халепу, коли у вас з’явиться Лампіка – женіть її геть!
