Моя ділянка (була розорана в минулому році), засіяна сидератами (конюшина, фацелія, рідька, жито) — квітне, збирає росу, акумулює вологу (земля волога постійно), приваблює бджіл, метеликів та комах, притіняє землю. Сусідська ділянка, скошена до землі. Не треба говорили, умови однакові — вологість, температура.
У сусіда все випалено сонцем, і нічого не росте, попри постійні дощі на Полтавщині… Зверху схоже на рак або лишай…
Селяни ще й спалюють все восени (можливо зараз буде вже менше), щоб «очистити землю від бур’янів». Тож не дивно, що земля намагається очистити себе від нас…
Ще один фактор, який додає шкоди — прибирання скошеної трави, яка перегниває, живить та хоч трохи притіняє землю. Прибирають «для красоти» і отримують випалену пустелю на городі. Така собі «красота»…
