ITхата продовжує вдосконалюватися. Стара піч відремонтована і чекає на наші борщі, пироги та куліш!
В селі можна жити комфортно. В мене відчуття, що селяни просто звикли жити в злиднях і вважають це за норму. Це називається «ловушка бідності». Коли люди повернуті на тому, щоб максимально заощаджувати, зберігати, якнайменше витрачати та інвестувати. Коли вони сковані страхом зробити сміливий крок в своєму житті через те, щоб обпитися без коштів, перед обличчям ще більшої бідності та голоду. Мені здається, що це родинне, засвоєне через поведінку та менталітет батьків, які пережили щось подібне. Психологія виживання та самообмеження передається з покоління в покоління і треба зробити зусилля, щоб її подолати.
Я теж на початку свого самостійного життя був в такому стані. Один з моїх наставников говорив мені так: «Треба не менше витрачати. Треба БІЛЬШЕ ЗАРОБЛЯТИ». Подолати жлобство, подолати скупість. Інвестувати в себе, навчатися. Відкрити свідомість для нових ідей і мати сміливість зробити крок для їх реалізації. А потім ще один.
Я бачу, що такі люди відкрити для нових ідей, і здатні мінятися. але
Їм конче не вистачає позитивних прикладів! Я вже писав про це.
Хтось мусить розірвати порочне коло…
Встановили камеру на кухні. Залишилось покласти теплу підлогу, яка буде вмикатися по WiFi. Поки ти на шляху до дому — клац на смартфоні, і через годину в домі вже тепло. Тебе чекає свіжозварена кава та вареники…
(Ладно, про вареники то я загнув 😉)
А от показники лічильника подивитись за 300 км — тепер це запросто…
