ПІДПИШІТЬ ПЕТИЦІЮ ПРОТИ «ДНЯ МИСЛИВСТВА» в Україні ‼️
👇 https://petition.kmu.gov.ua/petitions/9245
Мисливство в Україні невід’ємно пов’язане з системною жорстокістю — від притравочних станцій до пропаганди насильства в соціальних мережах, від доведення мисливцями окремих видів тварин до межі зникнення до масових розстрілів диких і безпритульних тварин на замовлення ОМС.
🚫 Держава не повинна святкувати чи вшановувати жорстокість.
На сайті Кабінету Міністрів України розміщена петиція з вимогою не допустити встановлення державного свята «День мисливства» та запровадити безстроковий мораторій на полювання на території нашої держави.
(Нам стало відомо, що Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України направило на погодження до Кабінет Міністрів України та подальшого подання на підпис Президенту України, проєкт Указу «Про День мисливства» (встановлення професійного свята мисливців).
‼️Вважаємо, що встановлення такого «свята» є неприйнятним і недопустимим з огляду на наступне:
🦌 1. Мисливство є головною причиною знищення фауни України
Саме мисливство та пов’язане з ним браконьєрство призвели до катастрофічного скорочення чисельності диких тварин в Україні:
▪️ Зубр — популяція скоротилася з 685 голів у 1990 році до менш ніж 200, причому Україна стала єдиною країною у світі, де чисельність зубрів неухильно падає. Під виглядом «селекційного відстрілу» у 1990-х роках щорічно вбивали до 30 червонокнижних тварин, а у 2000-х Україна фактично перетворилася на «зуброве сафарі» для іноземних мисливців.
▪️ Лось європейський — через надмірний відстріл і браконьєрство (близько 1000 незаконно вбитих щорічно) популяція скоротилася з понад 10 000 до приблизно 4 500 голів. У 2017 році лось був внесений до Червоної книги, проте мисливські організації оскаржили це рішення в суді.
▪️ Бурий ведмідь — чисельність скоротилася з 600 у 1991 році до менш ніж 300 за дев’ять років. За даними WWF, мисливці щорічно незаконно вбивали від 40 до 50 ведмедів. У 2003 році вид довелося внести до Червоної книги.
▪️ Байбак степовий — внесений до Червоної книги у 2021 році зі статусом «зникаючий» саме через браконьєрство.
▪️ Глушець, рябчик, хижі птахи та десятки інших видів зазнали катастрофічного скорочення чисельності саме внаслідок мисливського тиску.
Мисливські організації жодного разу не створили заповідного об’єкта для охорони тварин і системно виступають проти розширення заповідних територій.
🌿 2. Заборона полювання під час війни науково підтвердила: без мисливців природа відновлюється.
Тимчасова заборона полювання, запроваджена з початком повномасштабного вторгнення, дала змогу отримати переконливі дані:
📈 У Галицькому національному природному парку популяції косуль і кабанів зросли з груп по 1–3 особини до груп по 10–15 (дані наукового відділу парку, лютий 2026 р.).
📈 Популяція ведмедів у Карпатах зросла зі 90 особин (2021 р.) до 104, чисельність рисей — зі 120 до 137 (дані Мінекології за 2023 р.).
📈 Зафіксовано значне зростання популяції фазанів по всій Україні (дані Державної екологічної інспекції).
Ці факти спростовують аргумент мисливського лобі про те, що без мисливського «регулювання чисельності» тваринний світ деградуватиме.
⚖️ 3. Мисливство не може виправдовуватися «традицією».
Традиціями колись були публічні страти з відрубуванням голів, спалювання «відьом» на вогнищах, работоргівля, гладіаторські бої. Людство відмовилося від цих практик саме тому, що цивілізація розвивається, а моральні стандарти зростають. Посилання на традицію не є аргументом для збереження жорстокості.
🎯 4. Сучасне мисливство в Україні — це не спосіб прогодувати родину.
Це розвага. Мисливці заради задоволення йдуть у дім диких тварин — ліс, поле, болото — і вбивають їх там. Особливо цинічними є трофейне полювання, коли вбивають найкращих представників виду заради рогів чи шкури на стіну. Трофейне полювання — це протилежність природного відбору. Результат — штучна деградація популяцій, зменшення розмірів тіла та рогів у наступних поколіннях, зниження стійкості видів до хвороб та змін середовища.
Особливо жорстоким є вольєрне мисливство — коли ручних тварин випускають у загороджений простір і розстрілюють.
🧠 5. Схильність до вбивства тварин пов’язана з девіантною поведінкою та насильством проти людей.
Численні зарубіжні дослідження встановлюють зв’язок між полюванням заради розваги та схильністю до насильства.
▪️ Видатний американський психіатр Карл Меннінгер, нагороджений Президентською медаллю Свободи, описав «еротично-садистську мотивацію» спортивного мисливства.
▪️ Д-р Джоел Сейпер (Мічиганський університет) встановив, що мисливство «може відображати глибоку, хоч і приховану, психосексуальну неадекватність».
▪️ Клінічний психолог Маргарет Брук-Вільямс підтверджує: «Мисливці шукають підтвердження своєї сексуальності. Відчуття влади від полювання тимчасово знімає цю тривогу».
▪️ Американські клініцисти фіксують щорічний пік домашнього насильства напередодні відкриття мисливського сезону. Порівняльний аналіз статистики мисливства та злочинності по 62 округах штату Нью-Йорк, проведений Мерріттом Кліфтоном (1994), показав: діти в округах з найвищою кількістю мисливців на душу населення зазнають сексуального насильства втричі частіше, ніж діти у кримінально неблагополучному Бронксі. Аналогічні результати підтверджено по штатах Огайо та Мічиган.
⚠️ 6. Полювання становить загрозу безпеці людей.
Щорічно на полюваннях гинуть люди — як самі мисливці, так і випадкові перехожі. У січні 2026 р. на Закарпатті смертельно поранено чоловіка на нічному полюванні. У вересні 2025 р. на Олевщині мисливець сплутав товариша з диким звіром і вбив його. У 2021 р. на Харківщині застрелено хірурга з Полтави. На Тернопільщині мисливець застрелив 52-річного чоловіка під час незаконного полювання. Раніше на полюванні загинув ексголова Харківської ОДА Кушнарьов. У 2020 р. на Буковині мисливець застрелив чоловіка, який рубав ялинку в лісосмузі. У 2017 р. в Радомишльському районі мисливці застрелили жінку в картопляному полі, сплутавши її з кабаном.
Вживання алкоголю, нехтування правилами безпеки та використання зброї поблизу населених пунктів — системна проблема мисливської спільноти, що підтверджується численними попередженнями поліції.
💔 7. Полювання спричиняє тривалі страждання тварин.
Мисливці далеко не завжди вбивають тварину одним пострілом. Поранені тварини — підранки — тікають і помирають від ран, інфекцій та голоду впродовж годин або навіть діб у муках. За різними оцінками, від 20% до 50% відстріляних тварин стають підранками. Це не «швидка смерть», якою мисливці виправдовують полювання, — це систематичне заподіяння страждань.
🧬 8. Мисливство руйнує генофонд диких тварин.
Мисливці цілеспрямовано вбивають найсильніших, найздоровіших особин — з найбільшими рогами, іклами, найкращою статурою. Саме ці тварини є носіями найціннішого генетичного матеріалу.
Трофейне полювання — це протилежність природного відбору: замість того, щоб виживали найсильніші, їх знищують першими.
Результат — штучна деградація популяцій, зменшення розмірів тіла та рогів у наступних поколіннях, зниження стійкості видів до хвороб та змін середовища.
☠️ 9. Мисливський дріб забруднює довкілля.
Використання свинцевого дробу при полюванні спричиняє забруднення ґрунтів і водойм важкими металами. Свинець, розсіяний на мисливських угіддях, потрапляє в організми водоплавних птахів, які заковтують дробини, та накопичується в харчових ланцюгах. ВООЗ включила свинець до десятки найнебезпечніших хімічних речовин для здоров’я. В Європейському Союзі вже запроваджено обмеження на використання свинцевого дробу у водно-болотних угіддях.
🇺🇦 10. Маніпулятивне використання теми оборони країни.
Мисливці цинічно спекулюють на темі захисту України від російської агресії, стверджуючи, що мисливці виявили себе як одні з найбільш підготовлених бійців.
Проте навички поводження зі зброєю здобуваються на військовій службі, у спеціалізованих навчальних центрах та тирах.
Україну захищають мільйони громадян, абсолютна більшість яких ніколи не займалися полюванням. Серед них — сотні тисяч зоозахисників і тих, хто проти вбивства тварин заради розваги.
Спроба прив’язати розважальне вбивство тварин до теми оборони є образливою для сотень тисяч захисників і захисниць, які не мають стосунку до мисливства. Внесок у оборону країни роблять представники усіх професій, проте це не є підставою для встановлення державного свята кожної з них указом Президента.
🐕 11. Кінологія не має стосунку до мисливства.
Мисливці безпідставно пов’язують кінологію з мисливством, намагаючись штучно розширити коло тих, на честь кого нібито встановлюється свято. Проте кінологія — це наука про собак, що охоплює десятки напрямків: службова, пошуково-рятувальна, каніс-терапія, спортивна, декоративна та інші. Абсолютна більшість кінологів та власників собак не мають жодного відношення до полювання. Привласнення мисливцями кінології — це маніпуляція з метою збільшити базу підтримки.
Натомість реальне «мисливське собаківництво» є формою жорстокого поводження з тваринами. Мисливці використовують собак як знаряддя вбивства, цілеспрямовано розвиваючи в них агресію до інших тварин, що є протилежністю гуманної кінології. Яскравим прикладом є YouTube-канал «Охота с ягдтерьером» Олександра Сльоти, де систематично публікувались відеозаписи норного полювання із зображенням кривавих сутичок собак з лисицями та барсуками, поранень тварин та їх тривалих мук. Такий контент пропагує жорстокість і порушує Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження». Подібних каналів — десятки, і їхні автори відкрито рекламують «притравку» — натаскування собак на живих диких тваринах.
В Україні досі діють притравочні станції, де диким тваринам (лисицям, борсукам) виривають ікла та кігті, щоб вони не пошкодили «цінних» мисливських собак, після чого на них цілеспрямовано нацьковують собак. Тварини-«тренажери» отримують тяжкі травми, їх зашивають і знову випускають на розтерзання — доки вони не помруть. Петиції за заборону притравочних станцій набирали понад 50 000 підписів громадян, проте мисливське лобі роками блокує будь-які законодавчі зміни. У більшості країн Євросоюзу контактна притравка на живих тваринах заборонена.
🐾 12. Мисливці, під приводом «боротьби зі сказом» систематично відстрілюють лисиць, вовків, безпритульних собак і котів, викликаючи суспільне обурення.
Територіальні громади по всій Україні регулярно оголошують про проведення мисливцями «регулювання чисельності хижих та шкідливих тварин», під яким здійснюється масовий відстріл не лише лисиць і вовків, а й безпритульних собак та котів. Лише на Львівщині за один місяць мисливці відстріляли 200 собак, 67 котів та 752 лисиці. Подібні відстріли проводяться у Чернігівській, Івано-Франківській, Львівській та інших областях, часто під прикриттям «боротьби зі сказом».
Ці заходи щоразу викликають хвилю обурення серед населення, зоозахисників та природоохоронців. Відстріл безпритульних собак і котів суперечить Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», який вимагає гуманного відлову, стерилізації, вакцинації та розміщення у притулках. Науковці та ветеринарні фахівці підтверджують, що відстріл є неефективним методом боротьби зі сказом: єдиним дієвим засобом є масова пероральна вакцинація диких тварин через приманки та ін’єкційна вакцинація домашніх тварин — як це успішно практикується в країнах ЄС. А масове знищення тварин завдає глибокої моральної шкоди суспільству, особливо дітям, які стають свідками цього варварства, а також руйнує довіру громадян до органів місцевої влади.
🛑 13. Мисливські організації активно протидіють природоохоронній діяльності.
Мисливські товариства систематично чинили опір внесенню зникаючих видів до Червоної книги (лось, байбак), подавали позови проти Міністерства екології. Відомі випадки, коли представники мисливських організацій обливали зеленкою та ображали зоозахисників на мирних акціях. Мисливське лобі також системно блокувало створення нових заповідних територій, які є критично необхідними для збереження біорізноманіття.
🇪🇺 14. Встановлення такого свята суперечить євроінтеграційним прагненням України.
Європейський Союз послідовно посилює стандарти гуманного ставлення до тварин: у 2024 р. Бельгія заборонила імпорт мисливських трофеїв, Нідерланди та частини Італії заборонили полювання з собаками, 136 міжнародних організацій вимагають повної заборони трофейного полювання.
Україна, прагнучи членства в ЄС, зобов’язується впроваджувати європейські стандарти охорони довкілля та гуманного ставлення до тварин. Глобальний цивілізаційний тренд — обмеження та заборона рекреаційного полювання, а не його героїзація на державному рівні. Встановлення «Дня мисливства» суперечить духу європейської інтеграції і посилає хибний сигнал міжнародній спільноті щодо пріоритетів української природоохоронної політики.
📊 15. Більшість українців не підтримує полювання.
За даними соціологічного дослідження Фонду «Демократичні ініціативи» та Центру Разумкова, більшість населення ставиться до полювання або байдуже (36%), або негативно (31%). Позитивно ставляться лише 18%, ще 3% — самі мисливці. Серед жінок засудження ще вище — 44%.
За даними всеукраїнського дослідження ГО «Кожна Тварина» та агенції Info Sapiens (2025 р.), лише 40% респондентів вважають використання тварин у полюванні прийнятним. Встановлення державного свята діяльності, яку не підтримує переважна більшість громадян, є неприйнятним.
📉 16. Мисливство не має стратегічного значення для економіки і є збитковою галуззю.
Всеукраїнська асоціація мисливців сама визнає, що мисливська «галузь» перебуває на межі виживання.
У галузі зайнято лише 3 880 штатних працівників. За даними наукових досліджень, мисливське господарство залишається однією з неприбуткових галузей національного господарства: витрати на ведення господарства системно перевищують доходи.
Мисливські угіддя здаються в оренду за символічну плату, що не приносить значних надходжень до бюджету.
«Галузь» настільки мала, що її внесок не виокремлюється ні у звітах Міністерства фінансів, ні в статистиці місцевих бюджетів.
Натомість екологічний туризм, фотоспостереження за дикою природою та інші нелетальні форми взаємодії з природою мають значно більший потенціал як для економіки, так і для міжнародного іміджу України.