«Характеристика» Шухевича была написана 9 апреля 1945 г. в отделе по борьбе с бандитизмом УНКВД по Львовской области членом Центрального Провода ОУН М.Степаняком — «Лексом», захваченным в результате чекистско-войсковой операции в с.Дермань Ровенской области.
Пару слов об авторе.
Степаняк Михаил Дмитриевич (1905-1967). Клички — «Лекс», «Сергий», «Долишний», «Дмытрив». Член Организации украинских националистов с 1940 г. Автор проекта государственного устройства «самостійной» Украины. После акта «30 червня 1941 р.» назначен руководителем ведомства внутренних дел в «правительстве» Я.Стецько. Член Рады сеньйоров и Украинской национальной рады. Член Провода ОУН(б) с 1942 г. Краевой проводник на западноукраинских землях (ЗУЗ). Участник III Чрезвычайного великого сбора ОУН(б) в августе 1943 г. и автор ряда его резолюций. Выступал за «демократизацию» внутренней жизни ОУН.
9. ГА СБУ. Ф.6. Д.75170-ФП. Т.8. Л. 181. Это вся информация о Шухевиче, которую органам госбезопасности удалось собрать в предвоенный период.
*** В августе 1944 г. после продвижения фронта на запад и освобождения Волынской и Ровенской областей советскими спецслужбами был арестован член Центрального провода ОУН М. Степаняк («Лекс»).
На допросах он дал более чем подробную информацию о положении организации и характеристики ее ведущим «провидныкам», в том числе и Роману Шухевичу. Так чекистам вновь напомнили о существовании этого человека, более того — оказалось, что именно он возглавляет т. н. Украинскую Повстанческую армию, совершающую регулярные диверсии в советском тылу и нападения на небольшие группы красноармейцев. Характеристика, данная Степаняком Шухевичу, настолько красноречива, что мы позволим себе привести из нее обширный фрагмент:
«Шухевич-«Тур» — людина фактично дрібна, при тому хворобливо честолюбива, зарозуміла, мстива. По свойому ідеологічному і політичному спрямуванню типовий увіст-оунівець. Ворог масової політичної роботи, зокрема політичної освіти й виховання членських кадрів і широких народних мас. Стояв твердо на становищі, що політика — це діло проводу, нести політичну освіту в членські і народні маси — це, на його погляд, рівнозначно з підриванням основ націоналістичної, політичної і організаційної дисципліни. Хлоп, як він залюбки висловлювався, не сміє політикувати, він має слухати і безоглядно виконувати накази проводу. Дати хлопові політичну освіту це те саме, що заставити його критикувати провід, міркувати над тим, правильну чи неправильну політику веде провід, — цього допустити не можна. ОУН він розумів як бойово-військовий загін, про роль політичної організації не було в нього уявлення. Тому, прийшовши до влади і закріпившись, Шухевич-«Тур» бере зараз же гострий зворотний курс і від «політизації» переходить круто до «мілітаризації», палочної дисципліни і виховання. Шухевич ще в легіоні (имеется в виду батальон абвера «Нахтигаль». — Авт.) вславився биттям стрільців. Як голова ОУН, а відтак командир усієї УПА, завів таку систему в організації і на тому пункті зійшовся з Климом Савуром, якщо йде про методи насильств, терору, шомполів і мордобиття в УПА і всього українського населення. Як політичний і військовий керівник — спроможний на те, на що може спромогтися прусський капраль. Його кругозір поза львівський ринок і приватну крамничку не виходив. Якщо в нього був ідеал держави, то не іншої, як поліційної, якої тверду руку назовні повинна усталювати диктаторська влада військової верхівки. Як терорист вірив у всесилу терору і на площині терору думав знайти розв’язок всіх проблем внутрішньої і зовнішньої політики. Несловний, підступний, підлесливий, аморальний та одночасно дуже побожний і забобонний». Джерело: https://censor.net/ua/f2544829
