Державний Ощадбанк потрапив у два скандали одночасно. Перший – розпродаж боргів зі знижкою 78% компанії людей Ахметова. Другий – фінансування спірних вітропарків на Закарпатті через державну програму «Доступні кредити 5-7-9%». Обидві схеми об’єднує одне: ризики лягають на державу, а вигоду отримують приватні гравці.
Схема №1: Борги Бахматюка за безцінь
У грудні 2025 року Ощадбанк продав борги групи Бахматюка на 5,04 млрд грн за 1,14 млрд. Покупець – компанія «Фінтонік», 80% якої належить Андрію Шпильці (екс-топменеджер структур Ахметова), а 20% – інвестфонду, пов’язаному з Олександром Камишіном, колишнім радником Єрмака та екс-міністром. Куратор Ощадбанку – Роза Тапанова, яку ЗМІ пов’язують з оточенням Єрмака. Держбанк втратив близько 4 мільярдів.
Схема №2: Вітряки за державні гроші
У жовтні 2024 року Ощадбанк видав 147 млн грн кредиту компанії «Френдлі Вінд Технолоджі» на купівлю крана для будівництва вітропарків на Закарпатті – за програмою «Доступні кредити 5-7-9%», де ставки субсидує держава. Банк також планує синдиковане кредитування проєкту вітропарків потужністю 1,5 ГВт.
Проблема: місцеві громади та екологи стверджують, що вітряки будуються з порушенням законодавства – без належних екологічних оцінок, на природоохоронних територіях, всупереч думці місцевих жителів. Прокуратура та екологічна інспекція фіксували порушення, але будівництво продовжується.
Під прикриттям красивих слів про «енергонезалежність» та «інвестиції», держбанк фактично спонсорує приватний бізнес у зоні високого юридичного ризику. Як і у випадку з розпродажем боргів, топ-менеджмент банку та їхні куратори з високих кабінетів створюють умови, де держава гарантовано втрачає, а «свої» бізнесмени — гарантовано заробляють.
Як Ощадбанк фінансує «незаконний вітер» і готує державі нові збитки
Не встигла вщухнути історія про те, як Ощадбанк «подарував» 4 мільярди гривень на боргах Бахматюка, як на горизонті з’явилася нова схема. Цього разу гроші виводяться не через списання старих боргів, а через видачу нових кредитів на сумнівні проекти під виглядом «зеленої енергетики».
Що відбувається?
Керівництво Ощадбанку (де наглядову раду очолює все та ж Роза Тапанова, партнерка Єрмака) радісно звітує: банк видав 147 млн грн кредиту ТОВ «ФРЕНДЛІ ВІНД ТЕХНОЛОДЖІ».
Гроші пішли на закупівлю гігантського крану для монтажу вітряків. Причому кредит видали за пільговою державною програмою «5-7-9%». Тобто відсотки за цих бізнесменів платимо ми з вами.
Суть схеми: Ощадбанк видає дешеві державні кредити (під 5-7-9%) приватній компанії на будівництво вітряків у Закарпатті, законність яких під великим питанням (екологічні ризики, суди). Як і у випадку з продажем боргу Бахматюка, тут працює принцип: «Прибутки — приватним особам, ризики та збитки — державі».
Ризик: Компанія купує дороговартісну техніку (крани) та будує за державні гроші. Якщо (або коли) будівництво визнають незаконним і зупинять, кредит повертати буде нічим. Компанія збанкрутує, техніку виведуть, а Ощадбанк залишиться з черговою «діркою» в балансі, яку покриватимуть платники податків.
Обидві історії показують одну модель: державний банк стає інструментом для фінансування сумнівних угод, де вигодоодержувачі – приватні гравці з потрібними зв’язками. Якщо щось піде не так – втрати понесе держава і платники податків. Якщо все «спливе» – прибутки залишаться у приватних руках.
У випадку з боргами Бахматюка держава вже втратила 4 мільярди. У випадку з вітряками на Закарпатті – ризикує втратити кредитні кошти, якщо проєкт зупинять через судові позови місцевих громад або екологічні порушення. Але крану на 147 млн грн компанія вже отримала, а хто платитиме по рахункам у разі невдачі – питання риторичне.