Людина не може бути нічого винною державі за виключенням поодиноких випадків держав, які володіють великими запасами корисних копалин, якими вони діляться з народом. У всіх інших випадках держава існує за рахунок наших податків і це вона нам винна, а не ми їй.
Цей націонал-куколдизм з долгами родінє не має під собою раціонального грунту, єдина причина його існування це пропаганда від державки з ціллю покращення ефективності використання людських ресурсів- нащо пропонувати нормальний контракт, з чітко визначеними умовами, термінами і винагородою людині, яка потенційно готова воювати, нащо людину вмовляти, витрачати кошти на організацію гідних умов для виконання бойових завдань, коли просто можна придумати умовний борг, згідно якому ти маєш до талого за миску супу сидіти в окопі, поки державка й далі буде героїчно кайфувати собі на наші податки? Це набагато простіше і ефективніше ресурсно, оце і є вся націонал-романтика щодо причин виникнення Боргу.
Всі емоційні сентенції ненькохворих про націю, борг, державність і властивості геніталій бурятів матеріалізовуватись в дупах пасіонаріїв є або Стокгольмським синдромом, або свідомим поширенням державної пропаганди у власних інтересах.
