Тут така новина…
“ВПЕРШЕ В СВОЇЙ ІСТОРІЇ НАЦІОНАЛЬНИЙ СОРОЧИНСЬКИЙ ЯРМАРОК БУДЕ НЕ В СОРОЧИНЦЯХ
Вперше в своїй історії Національний Сорочинський ярмарок відбудеться у Львові!
За підтримки Львівської ОВА та Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА.
З 24 по 27 серпня 2023 року у Львові відбудеться презентація Національного Сорочинського ярмарку, присвячена Дню Незалежності України «Схід і Захід разом!»
На вас чекають:
– вироби майстрів народної творчості;
– товари українських компаній;
– продукція крафтових виробників;
– страви української кухні”
Бурхливе обговорення це викликало у Фейсбуці. А головне – що ніхто не сказав про те, що “Сорочинський ярмарок” давно не належить народу. У цього заходу (або бренду) є “ефективний приватний власник”, який по великому рахунку де хоче, там і буде його проводити.
З відкритих реєстрів ми бачимо, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СОРОЧИНСЬКИЙ ЯРМАРОК» є власністю Шулик Анатолій Миколайович
Кінцевий бенефіціарний власник та засновник, 8 000 000 грн 100%
Адреса
Україна, 37645, Полтавська область, Миргородський район, село Великі Сорочинці, вулиця Миргородська, будинок 40А
Інші види діяльності
Вирощування інших однорічних і дворічних культур, Розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів, Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у., Діяльність із підтримки театральних і концертних заходів, Організування інших видів відпочинку та розваг, Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації.
Виникає питання, якого дідька ця історична спадщина Полтавщини опинилась в приватних руках якогось Жулика, а не у власності хоча б місцевої громади, яка повинна отримувати дохід у бюджет та забезпечувати рекламу та заробіток місцевим виробникам.
Тому останні роки ярмарок перетворився на звалище китайського непотрібу, а не майданчик майстрів, митців та дрібних виробників з полтавщини. А апофеозом цього абсурду стало перенесення ярмарки у Львов, а потім (за бажанням власника), може і в іншу країну.
Хто винуватий в цьому – вже не розібратись. А от що робити – пояснив колишній голова села Єлизаветівка Максимом Голосним, з яким 6 років тому ми відвідали цей захід.
