Вчера на полках наткнулся на очередную интересную книжку (даже с закладками тех времен). Она досталась мне по наследству из родительской библиотеки. Ее я отчетливо помню с детства. И снова – благодаря обложке.
“Пословица не мимо молвится. Нема приповідки без правди” – “Російські прислів’я та приказки з українськими відповідниками”. Видання ДРУГЕ, виправлене й доповнене. 1969 год. Видавництво художньої літератури “Дніпро”, Київ. Видано на харківській книжковій фабриці ім. Фрунзе. Тираж 65000 прим. (Шістьдесят пять тисяч!)
Эта книга старше, чем я.
Я точно помню, что в детстве я открывал и листал ее. Но поскольку там не было картинок, но было много мелких букв, она меня не сильно интересовала.
Я, честно говоря, немного устал опровергать миф о том, что “все украинское при СССР угнеталось” и особенно поганый совок пытался расправиться с мовой. Но я не перестану это делать и буду настойчиво выбивать дурь из голов “доверчивых” и не очень далеких граждан, не знающих истории, отрицающих факты, зашоренных пропагандой и обладающих памятью аквариумных рыбок.
Начнем с того, что совершенно очевидно эта книжка предназначена для УКРАИНИЗАЦИИ русскоязычных, а не наоборот! Это уникальный сборник популярных русских пословиц и поговорок, которым даются украинские аналоги. Большинству людей множество этих поговорок хорошо известны, но вот их украинские соответствия – далеко не всегда. Одной поговорке даются ВАРИАЦИИ украиноязычных. Совершенно очевидно, что цель книги – популяризация украинского языка, культуры и самобытности!
Но нет, вам “хоть кол на голове теши.” – Хоч перервусь, а не підкорюсь. Хоч кiлoк на голові теши. Як на пень з’їхав. Хоч вогню прикладай. Упертий, хоч черепком вухо piж. Oтaке гречане — ти його в піч, а воно репається. Становиться, мов окунь проти води. Це таке, що не вступить ні кінному, ні пішому.
Ценность этой невероятной книги я могу оценить только сейчас. Уверен, что аналогов этому контенту сегодня нет даже в интернет. Проделанная авторами работа поражает – 1176 русских пословиц и поговорок и примерно втрое больше украинских соответствий.
Посмотрите как сделан алфавитный указатель, по которому можно найти любую украинскую поговорку!
Книга издана в русскоязычных регионах – киевское издательство, харьковская книжная фабрика. И совершенно точно, папа купил ее в Днепропетровске. Тираж 65000 экземпляров. Назовите сегодня хоть одну книгу, которая издается таким тиражом…
Особо забывчивым я напомню, что изучение украинского языка в советской Украине было ОБЯЗАТЕЛЬНЫМ. Освобождение было в исключительных случаях, для старшеклассников, переехавших из России. Для всех остальных – без вариантов. Даже сдавали экзамен. Уже сейчас сложно найти перечень экзаменов. Фальсифицировали даже Википедию. Но кое-что из воспоминаний граждан можно найти:
5 клас математика
6 клас російська мова виклад
7 клас математика
8 клас російська мова і література(твір) математика географія українська мові і література
9 клас іноземна мова математика
10 клас російська мова і література (твір) математика письмово білогія хімія фізика історія українська мова і література
5-й клас – диктант з мови
6-й алгебра письмово і українська мова і література – усний
7-й – геометрія усно, переказ
8-й алгебра, українська, ми здавали німецьку (але то була спецшкола), і ще щось (біологія)
9-й – два екзамени, швидше всього математика і література
10-й – усе. (6-7) іспитів: твір, фізика, хімія, біологія, математика, іноземна
Ну и как всегда, напоследок из таких умных книг – про наше сучасне, незалежне, вільне українське сьогодення:
- Продал дом, Купил ворота,— будем запираться. Розкидаймо хлівець та нарубаймо дровець. Якос-то бог дасть – тато хату продасть, собак накупить, ніхто й до хати не приступить. 3 бoжої волі, продам штани, куплю солі.
P.S. Отдельно надо отметить книжные закладки с социальной рекламой. Воспитанием народа ЗАНИМАЛИСЬ. А сейчас не то что на воспитание – вообще на народ насрать. Чем меньше его слышно – тем лучше (если правильно ощипывать гусей).
“Закладки” сейчас совсем другого рода. А книжные были бы исключительно с рекламой какого-то ненужного говна. Почувствуй разницу, как говорится..
О сборнике:
ПЕРЛИНИ НАРОДНОЇ МУДРОСТІ
Кожен народ має свої фольклорні скарби, свою поетичну творчість. Та, мабуть, найпоширенішим, найбагатшим різновидом її є приказки і прислів’я — згусток народного досвіду, афористичні формою і філософські змістом образні вислови.
Дійовість їх — загальновідома, емоційний’ вплив — незаперечний. Для письменника, публіциста, промовця, лектора інколи вдало вжита приказка важить більше, НІЖ довгі логічні побудови, описи, розповіді. В. І. Ленін високо оцінив емоційний вплив приказок. Ознайомившись з місцевими приказками під час сибірського заслання, він сказав: «…Ось де треба вчитися нашим письменникам, однією фразою наповал б’є… Потрібно укласти великий збірник, ото буде скарб для белетристів, ораторів»
Такі збірники, власне, й тоді вже укладалися: 1862 року вийшов збірник В. Даля «Пословицы русского народа», а 1864 року — «Українські приказки, прислів’я і таке інше» М. Номиса. Отже, до них можна було звертатися як до довідників народної мудрості на кожну потребу.
Та з часом ці збірники вже не могли задовольнити нових вимог. В нашій соціалістичній дійсності, коли літературний переклад став засобом спілкування братніх народів і взаємозбагачення їхніх культур, постала потреба в перекладних словниках приказок та прислів’їв. Перша така спроба була здійснена на Україні. В 1929 році вийшов «Практичний російсько-український словник приказок». Упорядкував Г. Млодзинський. За редакцією М. Иогансена». Словник Г. Млодзинського містив 633 російські приказки з 2261 відовідником. У наш час він, звичайно, став бібліографічною рідкістю.
Через тридцять чотири роки (1963) у видавництві «Молодь» вийшла книжка цього ж типу: “Пословица не мимо молвится — Нема приповідки без правди”. Російські прислів’я та приказки з українськими відповідниками. Упорядник Н. Бєленькова». Цей словник містив 603 російські приказки з 1645 відповідниками і становив самостійну, незалежну від словника Г. Млодзинського роботу (крім окремих, неминучих збігів).
Словник Н. Бєленьково’і, надрукований тираЖем З0 000 примірників, розійшовся за кілька тижнів, що вже само собою свідчить про потребу в такій літературі. Прихильно зустріла словник і критика.
Друге видання словника під тією ж назвою значно доповнене і вже містить понад 1180 приказок і близько 2770 відповідників до них. Це, власне, розширений варіант першого видання без змін у його побудові. Практика показала, що принцип подачі матеріалу добрано вдало; словником однаково легко може користуватись як український, так і російський читач, бо приказки в ньому, так би мовити, взаємно перекладаються. Словники такого типу можна розширювати до далеких меж, та не легка, дуже трудомістка це справа. Проте можна сподіватись, що й скромний розміром цей словник відіграє свою корисну роль у допомозі причетним до літературного слова людям.
Працю Нелі Бєленькової можна вважати хай невеликим, але дуже потрібним внеском у справу єднання братніх російської і української культур.
С. КОВГАНЮК
