Обшуки Київо-печерської лаври знов сколихнули кола диванних фейсбучних активістів, борців за “політкоректну” церкву.
Що ж знайшли? Декілька російських книжок, 3000 рублів, американські та українські гроші.
З літератури взагалі всратися можно. 2014, 2020 рік. А головне – в яких тиражах! цілих 2-3 екземляри. Це точно на державну зраду потягне. Вони бібліотеку обшукували? 😆
Чи є місце для “російської пропаганди” в церквах – У чинному законодавстві існує так званий принцип свободи: «дозволено все, що не заборонено законом». Не вам вирішувать, що зберігати в церквах. Але якщо це запитання – то моя відповідь – так.
Я маю і комуністичну літературу в бібліотеці, і радянську, і російську. Я можу володіти та вивчати її з різних цілей. І це точно не порушення українського законодавства.
Тут боротьба не росією, а за МАЙНО найбільшої в україні церкви, тобто звичайний ШКУРНИЙ ІНТЕРЕС.
Маю старовинну срібну ложку з російським орлом, якою їм український борщ. Тепер вже сумніваюсь, чи не тягне це на статтю?😄
Якщо так багато “підривної” діяльності, то не обов’язкового нічого обшукувать – відкривайте кримінальні справи та притягайте до відповідальності. Якщо кримінальних справ немає – то треба вже спинити балачки про “підривну діяльність”.
В Україні кримінальна та адміністративна відповідальність персональна. Всі рівні перед законом та Конституцією. А все що більше – то ваші хворі фантазії “про руку кремля” у Лаврі, або ваших інших інтимних місцях.
Для мене очевидно одне: сьогоднішні обшуки – то є димова завіса для ганебного закону, який підписав Зеленський про відміну довічного фін моніторингу політиків та чиновників. Президенти міняються, а технології маніпуляції – ніколи.
Я скажу для вас дивну річ, що є дуже старий і перевірений спосіб вирішувати такі запитання – він називається ДЕМОКРАТІЯ. Провести місцевий референдум і запитати у народу він думає з цього приводу. І саме цього ані влада, ані скаженілі “громаські активісти” ніколи не роблять. Завжди знаходяться ті, хто знає що краще ДЛЯ ІНШИХ. Як розподіляти гроші, які пам’ятники зносити і які встановлювати, якою мовою говорити, в яку церкву ходити і навіть як думати. Це не демократія, це ДИКТАТУРА меньшості (по Насіму Талебу).
І з такою системою я ніколи не припиню боротися. Саме тому ми живемо у відсталій, архаїчній, автократичній феодальній країні. Де ще розповідали нам як думати та вирішували за нас що краще? Правильно – у совку. Але навіть там демократії було більше. Україна сьогодні – це совок в своєму гіршому вигляді, тільки без надр і суспільних благ.
