Обшуки Київо-печерської лаври знов сколихнули кола диванних фейсбучних активістів, борців за «політкоректну» церкву.
Що ж знайшли? Декілька російських книжок, 3000 рублів, американські та українські гроші.
З літератури взагалі всратися можно. 2014, 2020 рік. А головне — в яких тиражах! цілих 2-3 екземляри. Це точно на державну зраду потягне. Вони бібліотеку обшукували? 😆
Чи є місце для «російської пропаганди» в церквах — У чинному законодавстві існує так званий принцип свободи: «дозволено все, що не заборонено законом». Не вам вирішувать, що зберігати в церквах. Але якщо це запитання — то моя відповідь — так.
Я маю і комуністичну літературу в бібліотеці, і радянську, і російську. Я можу володіти та вивчати її з різних цілей. І це точно не порушення українського законодавства.
Тут боротьба не росією, а за МАЙНО найбільшої в україні церкви, тобто звичайний ШКУРНИЙ ІНТЕРЕС.
Маю старовинну срібну ложку з російським орлом, якою їм український борщ. Тепер вже сумніваюсь, чи не тягне це на статтю?😄
Якщо так багато «підривної» діяльності, то не обов’язкового нічого обшукувать — відкривайте кримінальні справи та притягайте до відповідальності. Якщо кримінальних справ немає — то треба вже спинити балачки про «підривну діяльність».
В Україні кримінальна та адміністративна відповідальність персональна. Всі рівні перед законом та Конституцією. А все що більше — то ваші хворі фантазії «про руку кремля» у Лаврі, або ваших інших інтимних місцях.
Для мене очевидно одне: сьогоднішні обшуки — то є димова завіса для ганебного закону, який підписав Зеленський про відміну довічного фін моніторингу політиків та чиновників. Президенти міняються, а технології маніпуляції — ніколи.
Я скажу для вас дивну річ, що є дуже старий і перевірений спосіб вирішувати такі запитання — він називається ДЕМОКРАТІЯ. Провести місцевий референдум і запитати у народу він думає з цього приводу. І саме цього ані влада, ані скаженілі «громаські активісти» ніколи не роблять. Завжди знаходяться ті, хто знає що краще ДЛЯ ІНШИХ. Як розподіляти гроші, які пам’ятники зносити і які встановлювати, якою мовою говорити, в яку церкву ходити і навіть як думати. Це не демократія, це ДИКТАТУРА меньшості (по Насіму Талебу).
І з такою системою я ніколи не припиню боротися. Саме тому ми живемо у відсталій, архаїчній, автократичній феодальній країні. Де ще розповідали нам як думати та вирішували за нас що краще? Правильно — у совку. Але навіть там демократії було більше. Україна сьогодні — це совок в своєму гіршому вигляді, тільки без надр і суспільних благ.
