Кабмін України затвердив текст угоди з Туреччиною про зону вільної торгівлі. Президент Зеленський планує його підписати 3 лютого під час візиту турецького президента Ердогана до Києва. Міністр економіки Свириденко заявила, що угоду обнулить мита на понад 10 тис. товарних позицій, мита, що залишилися, буде знижено. За її словами, це дасть змогу збільшити ВВП на 2 % на рік.
Вільна торгівля можлива ли за умови, коли обидва суб’єкти знаходяться на однаковому технологічному та фінансовому рівні. В іншому випадку це пограбунок слабкої країни більш розвинутою… Про це пише економіст Ерік Райнерт:
Щодо теорії порівняльної переваги Рікардо, вона, стверджує Райнерт, вперше виправдала колоніалізм. Мовляв, бути сировинним придатком може бути вигідно для самої ж країни, бо ціни вирівняються. Для Райнерта це те саме, що припускати рівні умови змагання країни прибиральників з країною космонавтів. В останні декади бачимо, що з часів Холодної війни, коли вільна торгівля була проголошена «кінцем історії», нерівність між країнами страшно поглибилася. Річ не в тому, що сама вільна торгівля апріорі погана: чим більш високорозвинена країна, тим вона їй вигідніша, адже вона, певна річ, хоче експортувати свої товари на інші ринки. І навпаки — якщо країна ще не має розвиненого сектору оброблювальної промисловості, вільний ринок їй тільки зашкодить. Тут Райнерт посилається на ідеї австрійського економіста Фрідріха Ліста, який наполягав, що вільна торгівля взаємовигідна лише між країнами з однаковим рівнем розвитку. За умов вільної торгівлі сировина покидатиме межі бідної країни через нерозвиненість оброблювальної промисловості. Якщо ж сировина переробляється в межах країни, вона дорожчає в п’ять чи й у двадцять разів. До слова, популярні у ХVII—XIX століттях економісти вважали продаж сировини за злочин, навіть такий, який вартує смертної кари. Так в Англії за Генріха VI необроблена вовна діставалася значно дорожче іноземцям, аніж англійським виробникам.
Сучасні політики не так разюче відрізняються, як може здаватися. Коли Райнерт започатковував у Фінляндії свій бізнес, уряд країни заборонив йому займати ніші фінського бізнесу. Інший приклад підтримки власної промисловості в сучасному світі — Чикаго. Місто витрачає мільйони доларів на створення інкубаторів високотехнологічних індустрій. Все це приклад захисту індустрій, що тільки розвиваються.
