Досвід екологіа та активіста в селі
- Як ви вирішили зайнятися такою громадською діяльністю?
Кожен займається тим, що в нього болить. Коли я переїхав в село 15 років тому, я почав стикатися з сільськими проблемами. Екологічні, економічні. І це одна з проблем, яка торкнулася мене безпосередньо, як людину, небайдужу до довкілля – пожежі, спалювання листя, сміття – все це дуже дратувало. І єдиний спосіб уникнути нервового напруження, депресії, як кажуть професійні психологи – реалізувати себе в громадській діяльності, невеликих, дрібних кроків у вирішенні тої проблеми, яка турбує.
Я почав гасити пожежі, друкувати листівки, розміщувати білборди, проводити соціальну роботу, звертатися до правоохоронних органів та місцевого самоврядування.
На певний час отримав повноваження громадського інспектора і складав протоколи. А потім навіть купив пожежну машину, щоб гасити великі степові пожежі в місцевості, де мав невелике фермерське господарство.
– Яка ситуація в області?
Ситуація з підпалами в області погана, але я вважаю вона краща ніж була. Увесь цей час своїм прикладом, своїми діями я намагався досягти одної важливої мети – зробити цю поведінку соціально неприйнятною.
Раніше це було нормою. Сьогодні я бачу, що все більше і більше людей засуджують це ганебне явище і долучаються до гасіння підпалів і соціальної роботи. Минулорічні пожежі привернули увагу держави до цієї проблеми – були прийняті закони, збільшені штрафи. Але всі експерти та екологи наголошують, що цього недостатньо. І головна – державні органи не працюють. У поліції не вистачає ресурсів та повноважень.
Екологічні інспекції деяких округів взагалі непрацездатні, наприклад ЗА РІК НА ПОЛТАВЩИНІ ЗА ВИПАЛЮВАННЯ ТРАВИ ТА ЛИСТЯ ЕКОІНСПЕКТОРИ ВИПИСАЛИ ЛИШЕ ДВА ШТРАФИ.
Органи місцевого самоврядування взагалі нічого не роблять. Потрібні додаткові зміни, і ми знаємо які. Але нас, активістів, тих хто роками на передньому краї боротьби ніхто не питає. Наш досвід нікому не потрібен.
– Чи були з сусідами проблеми?
Ну так, з сусідами були проблеми. Є такий сільський менталітет – прагнення бути для всіх хорошим. І не важливо що думають про тебе, або що ти думаєш про інших – на людях ми посміхаємось один одному і робимо вигляд що друг друга поважаємо. Для себе я відкинув таку модель відносин. Тому я поговорив з сусідами, потім ще раз поговорив. Хтось зрозумів, а з деякими прийшлось посваритись.
Можливо тому мене тут і недолюблюють, але краще відвертість, ніж лицемірство.
Не можна бути для всіх хорошим, коли ти намагається щось змінити, робити реформи. Люди звикли тут жити звичаєвим правом, традиціями. Але світ змінився, обставини змінились, навколишнє середовище змінилось не на краще. Більше не можна робити “як діди робили”. Ми прямуємо до занепаду, і щоб зміните щось на краще – треба змінювати світогляд і поведінку.
