Будівництво водного шляху Е40 на території Білорусі: загрози довкіллю

0
782

Сьогодні для України надзвичайно кричущою є загроза будівництва білоруської частини водного транспортного шляху Е40.

Переважна частина басейну Прип’яті, у руслі якої запланована основна частина будівельних робіт, знаходиться на території України, тому вплив від реалізації проекту безумовно торкнеться інтересів нашої держави. Проектований маршрут ВВШ Е40 проходитиме як судноплавними ділянками, так і природними мілководними ділянками звивистого русла Прип’яті (зокрема такими, що входять до складу природоохоронних територій міжнародного значення). А 62,5 км маршруту пролягає через українську частину зони відчуження ЧАЕС.

Проект Е40 передбачає забезпечення глибини каналу водного шляху до 3,5 м для захисту дна каналізованої Прип’яті на всій її протяжності. А це означає необхідність здійснення колосальних днопоглиблювальних робіт і створення на всій протяжності річки валу вздовж берега (тобто перетворення Прип’яті на канал), необхідність будівництва 6 гребель та спрямлення окремих частин русла річки.

Гідрологи зазначають, що саме потреба спрямлення й каналізування незручних для судноплавства ділянок є причиною переважної більшості ризиків, які створює проект ВВШ Е40. Зазначені ризики можуть становити загрозу добробуту, безпеці життя й здоров’я 29 мільйонам осіб, що проживають у регіонах, залежних від водних артерій, якими проходить проектований маршрут ВВШ Е40.

Якими можуть бути наслідки?

☘️Тривогу викликає можливе будівництво гребель. Прип’ять має незначний ухил і широку заплаву. Тому зведення навіть невисоких гребель у 3-5 м може призвести до затоплення значної території. Приміром, зведення на Прип’яті 6-7 додаткових гідровузлів із напором від 3 до 6 метрів викличе штучну повінь, еквівалентну піковим природним значенням або й вище. При середньому ухилі річки 0,08 м/км сильні паводкові явища спостерігатимуться на 20-30 км вгору за течією. Під загрозою затоплення опиняться близько 1 000 км2 заплави (це в основному природоохоронні території, землі сільгосппідприємств і ліси водоохоронної зони). Іншим наслідком будівництва гребель є зменшення швидкості течії річки та збільшення накопичення осадів у водоймі. Окрім того, вода, що скидається через греблю, зазвичай має нижчу температуру, що може обмежувати умови існування водних видів фауни в теплий сезон року.

☘️ Спрямлення русла матиме такі наслідки:
1) Для водного середовища – зникнення або зменшення різноманітності типів оселищ.
2) Для наземних середовищ – втрата або зменшення різноманітності типів оселищ на прибережних ділянках суходолу.
3) Збільшення накопичення осадів та помутніння через нестабільність пластів та берегів.
4) Погіршення якості води через підвищення температури води, яке зумовлює її цвітіння.
5) Більша швидкість течії призведе до збільшення ерозії прибережних грунтів та абразії берегової лінії, дно річки активно вимиватиметься;
6) Зниження рівня ґрунтових вод у долині й околицях результує водним дефіцитом у торф’яних болотах, що, імовірно, призведе до припинення процесу торфоутворення й навпаки – сприятиме розкладанню торфу й збільшенню викидів CO2 в атмосферу.
7) Більш нищівна дія паводків (через скорочення довжини русла).

☘️ Днопоглиблювальні роботи. Роботи з поглиблення русла мають значний негативний вплив на гідрологічний режим річки – зменшення швидкості течії, що спричиняє застій води, заростання і замулення русла. Окрім того, роботи з видаленням осадів з русла річки та ґрунтів з берегів зменшують природні оселища для біоти. Унаслідок днопоглиблювальних робіт посилиться взаємозалежність рівнів ґрунтових вод на прибережних територіях з коливаннями рівнів вод у річці по всій її довжині. Зведення додаткових підпірних споруд призведе до підтоплення прилеглих територій у верхньому б’єфі, а в нижньому – до переосушення. Реалізація заходів з регулювання рівнів води та підтримки відповідних глибин з метою забезпечення навігації судноплавства також може призвести до збільшення масштабів паводку за рахунок зниження вільної ємності водотоку на початок весняного водопілля.
Саме зараз ми готуємо звіт про вплив проекту Е40 на Україну. Звіт стане в пригоді Міндовкіллю та Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики. Саме ці державні органи повинні вимагати транскордонної оцінки проекту Е40. Ми й надалі ділитимемося в наших соцмережах основними меседжами звіту, слідкуйте за нашими дописами.

Звіт готується в рамках проекту “Формування публічної позиції України щодо проекту Е40”, що реалізується в Україні громадською організацією “Українська природоохоронна група” за партнерської підтримки громадської організації “NESEHNUTÍ Brno” (Чеська Республіка).

Добавить комментарий