Вот чего я боялся. Будем строить на китайский кредит. Чем такие проекты заканчиваются – известно из опыта других стран: вся инфраструктура переходит под контроль Китая на сотни лет. И страны остаются еще должны…
В нашей стране особая специфика – деньги украдут, ничего не построив. А мы останемся должны.
Украина и Китай подписали межправительственное соглашение о сотрудничестве в области строительства инфраструктуры и реализации совместных проектов. Среди приоритетов сотрудничества — железнодорожный транзит, аэропорты, порты, коммуникации и муниципальное инженерное строительство. Об этом сообщает пресс-служба (https://www.kmu.gov.ua/news/ukrayina-ta-kitaj-pidpisali-ugodu-pro-spivpracyu-u-galuzi-budivnictva-infrastrukturi) Кабинета Министров.
Сообщается, что соглашение с правительством КНР предусматривает привлечение кредитных средств на льготных условиях от Китая. В результате совместных консультаций стороны утвердят потенциальные проекты сотрудничества, которые будут поддерживаться средствами КНР.
В опубликованном в среду докладе исследовательской лаборатории AidData обобщены особенности 100 кредитных контрактов госбанков Китая с 24 суверенными заемщиками на $36,6 млрд. Среди заемщиков страны, допустившие дефолт, — Аргентина, Эквадор и Венесуэла, ряд стран Африки и другие. Оказалось, что:
- Все контракты, подписанные с 2014 года (38 из 100), содержат положения о конфиденциальности, затрудняющие оценку истинного финансового положения заемщика. Это означает, что граждане стран-заемщиков не смогут привлечь свои власти к ответственности за секретные долговые обязательства.
- В трех четвертях контрактов есть оговорка «без Парижского клуба». Она в явном виде исключает долг перед Китаем из реструктуризаций с другими международными кредиторами.
- В тридцати контрактах заемщик обязан вести гарантийный счет «в банке, приемлемом для кредитора». Это нормально для бизнес-кредитов, но не для суверенных, отмечают эксперты.
- В некоторых контрактах есть политические требования. Это может быть оговорка о перекрестном неисполнении обязательств, привязанная к действиям, противоречащим интересам «юрлица КНР», или требование немедленного погашения кредита при разрыве дипотношений с Китаем.
Исследование вышло в ситуации, когда МВФ, ООН и другие международные организации предупреждают о надвигающейся волне суверенных дефолтов. Условия китайских кредитов уже были фактором при реструктуризации долга Замбии: отдельные кредиторы не соглашались на снижение доходности, подозревая, что деньги утекут в Китай.
Політично мотивовані інвестиції як загроза національній безпеці
Китайські інвестори намагаються укладати комерційні угоди зі стратегічними компаніями інших країн. За “ринковими”, на перший погляд, рішеннями, як правило, стоїть геополітичний контекст. Наприклад, США, Німеччина та Франція відкрито заявляють про політичні мотиви, що криються за китайськими інвестиціями. В інтересах національної безпеки, Австралія переглянула закон “Про іноземні інвестиції”, особливо розділ стосовно продажу ключових державних активів. Це дозволило австралійцям заблокувати тендерні пропозиції з боку Китаю щодо викупу електромережі у Новому Південному Уельсі і продати її національним пенсійним фондам. Електромережа забезпечує функціонування критичних державних органів, а національна безпека — важливіша за фінансові вигоди.
Те саме стосується рішення Канади заблокувати $1,5-мільярдну угоду, запропоновану Китаєм у 2018 році. Китайська державна інжинірингова компанія CCCI, одна з найбільших у світі, хотіла викупити канадську будівельну компанію Aecon, яка виконує численні урядові контракти, в тому числі у ядерній та військовій галузях. Офіційна заява була наступною: “Канада відкрита для міжнародних інвестицій, але не за рахунок національної безпеки”. Оскільки китайська компанія СССІ на 64% належить уряду Китаю, то “вона робить інвестиції не на основі ринкових рішень, а зі стратегічних або політичних причин”. Цікаво, що внаслідок скандалу із фальсифікацією торгів, Світовий банк заборонив CCCI брати участь у будівельних проектах протягом вісім років (до 2017 року). CCCI знаходиться також у “чорному списку” Бангладеша через корупційні інциденти.
