Проїхав житомірськими та тернопільськими дорогами, яких не торкнулась “рука великого будівницва” – ями, заплатки, колдобини , все як завжди. Спадщина “поганого совка”, якою ми з задоволенням користувались, але не дуже опікувались.
Розбиті дороги, прокладені при СРСР вздовж нескінченних полів до обрію. Поки я грюкотів, то все думав, як сталося що ця земля більше не годує людей, що на ній проживають? А тих, кого годує, опікуються тільки власним збагаченням.
Звичайно, я знаю як це сталося і постійно про це пишу. Запитання риторичне, такий собі крик відчаю.
“Дивні” закони дозволяють купці “обраних” покладати весь дохід у власну кишеню, а обов’язок дбати про населення, інфраструктуру та дороги, що розбиваються їх важкою технікою – на державу. На всю країну 50 МЕГА латифундистів і до 30000 фермерів поменьше привласюють прибуток з приблизно 28 мільйонів гектарів орної землі – 54% території нашої держави! Вся решта сільського (і міського) населення залишається “поза бортом”. Коли їдеш типовим селом, можна побачити один-два великий будинка, схожих на палац. Це 100% ФЕРМЕР. В оточенні халуп і звичайних хат, що належать іншим мешканцям, кинутим напризволяще. Їм не так “пощастило”, тому вони повільно вмирають або покидають рідні місця в пошуках кращої долі.
Аграрії роблять вигляд, що вони важливі і потрібні. Подекуди вздовж доріг зустрічаються білборди типу “АГРО – це любов”. “Рідний край МХП”. Але вони звичайні паразити, які маскуються під “хліборобів”. Ця професія споконвіку була суспільно значимою і пов’язана з важкою працею. Хлібороби годували народ. Сучасний аграрій не годує нікого, окрім себе. Гірш за це – він позбавляє людей можливості нагодувати самих себе…
Сучасний аграрій – це жадібна, ледаща істота, яка гнобить і дурить односельців, експлуатує суспільні блага та нищить довкілля. Сучасний аграрій, як наркоман, підсажений на закордоні технології, від яких повністю залежний – техніки, насіння, добрив, засобів захисту рослин (так вони називають отруту, якою щедро труять людей, тварин, комах, землю і повітря). Вони не створюють нові сорта, не сприяють розвитку галузі, не несуть соціальної відповідальності, не сприяють збільшенню робочих місць (навпаки – скорочуюють їх).
Сучасний аграрій не дбає про країну, йому чхати на продовольчу безпеку – увесь врожай вони продають за кордон. А місцевому населенню пропонують ціну вище європейської. При цьому отримують компенсацію з бюджету, відшкодування ПДВ, знижені податки, а гроші складають в офшори. НАВІЩО НАМ ЦЕ ПОТРІБНО?
Вони відібрали нашу землю. Вони придумали міф про “Богом даний Ринок”. Вони створили нерівність і бідність. Вони вирішили розпродати і привласнити головний ресурс держави, посилаючись на вигаданий досвід “цивілізованих країн”. Вони без вагань знищують залишки природи, труять тварин, птахів і людей заради збільшення власного прибутку.
Сучасний Аграрій – це злодій в чистому вигляді.
Чому вмирають села? Чому занепадає інфраструктура? Чому “аграрна супердержава” імпортує основні продукти харчування? Чому втрачене поняття “продовольчої безпеки”? А головні експортні сільськогосподарські продукти в нашій країні коштують дорожче, ніж за кордоном?
Навіщо нам це потрібно?
ЗЕМЛЯ ПОВИННА ГОДУВАТИ населення, що на ній проживає і забезпечувати всі його потреби. Якщо ні – з цією системою щось не так. Нам таке не потрібно.
Якщо земля не годує своє населення – вона годує чиєсь інше…
Ми виснажуємо наші землі, щоб годувати інші країни та збагачувати мікро- та МЕГА феодалів, місцевих та закордонних. Заради цього ми знищуємо наші річки, ліси, степи та запаси прісної води з підземних горизонтів. Нам це не потрібно!
Може вони це заслужили – вони розумніші, працьовитіші? Чим вони краще? Нам кажуть, що “вільний ринок” так розпорядився – кожного нагороджує відповідно до своїх талантів та здатностей. Правда в тому, що більшість земель привласнили найгірші з нас – жадібні, підступні, жорстокі, брехливі, безпринципні. Завдяки владі, корупціі, підкупу, обману і насильству. Саме так відбулося розпаювання, консолідація і сьогодні відбувається перерозподіл та віджим землі. Так саме, під “риночними” гаслами буде відбуватися розпродаж і подальша концентрація. Cпекулянти вже закликають “інвестувати в землю”, прогнозуючи зростання вартості землі. Повірте – так і буде. Спочатку вони створять дефіцит, а потім вздують ціни. Спочатку на землю, а потім на їжу. Доля населення і добробут майдутніх поколінь в цій системі нікого не цікавить – це баласт. НАМ ТАКЕ НЕ ПОТРІБНО.
Земля – це основе національне багатство, вона не може бути у приватній власності, оскільки належить не тільки сучасному, але й майбутнім поколінням українців. Справедливо розподілена, дбайливо оброблена і раціонально використана в інтересах держави і всього населення, вона може забезпечити добробут всім, а не тільки жалюгідному, ненажерливому відсотку “обраних”, які просто опинилися в певний час в потрібному місці.
Механізмів як це забезпечити багато, але суть одна. Якщо стисло, вона полягає в наступному.
Земля повинна належати громаді та приносити дохід в бюджет для забезпечення всіх її потреб. Погані дороги? Треба відібрати у аграріїв стільки землі, щоб доходу він неї вистачило зробити ці дороги бездоганними. Немає коштів на утримання медицини та освіти? Ми маємо забрати стільки землі, щоб вистачило зробити ці блага якісними та безкоштовними для всіх. Немає якісних та дешевих продуктів – треба відібрати землю у тих, хто вирощує монокультури на експорт та віддати тим, хто забезпечить внутрішній ринок різноманіттям дешевих продукців і продовольчу безпеку в умовах нестабільності і негараздів, що насуваються, підтримувати таких людей. Це брехня, що люди не хочуть працювати на землі. Бажаючих багато, але землі вже немає. Далі буде гірше…
Ми бачимо, що “вільний ринок” не здатен забезпечити добробут людям. Якщо так – НАВІЩО ВІН ВЗАГАЛІ ПОТРІБЕН? Нам потрібна виважена, цілеспрямована державна політика.
Нам не потрібні торгівельні мережі і перекупи, які грабують виробника і привласнюють всю додану вартість. Нам потрібно безліч дрібних фермерських магазинів, кооперативів і оптових баз, які забезпечать робочі місця, різноманіття, свіжість і справедливу ціну.
Нам не потрібні аграрії, щоб посіяти і зібрати врожай промислових культур – з цим впорається держава, і прибуток залишиться у бюджеті. Якщо взагалі потрібні промислові культури, які на’язані глобальною продовольчою системою, яка працює не в наших інтересах. Нам це не потрібно.
А що нам потрібно?
Нам потрібно якісне навколишнє середовище. Нам не вистачає чистих річок, тварин, степів, лісів. Нам потрібні краєвиди, відібрані у нас аграріями, які перетворили природні пейзажі на агропустелі. Нам треба начхати на їх шкурний інтерес, відібрати землю і віддати природі.
Нам потрібні суспільні блага – інфраструктура, медицина, освіта, якісна їжа, житло, чиста вода, повітря, безпека, достойний труд і відпочинок.
Нам потрібні багаті, квітучі села і міста, сповнені людьми.
Власність не може використовуватися на шкоду людині і суспільству. А зараз є саме так!
“АГРО” – не любов. Це руїна, злидні і занепад.
І таке скрізь – не тільки з землею. Так само треба вчинити з усіма надрами, що якимось чином, “мудрою рукою” були віддані приватному власнику. Законно? Ну то й що? Вони самі пишуть для себе закони і самі приймають їх. Нагадаю, що рабство теж було законним. Але це не робить його ні моральним, ні справедливим.
Так само треба ЗАКОННО забрати в них власність і спрямувати весь прибуток від надр в державний та місцевий бюджет. Натомість сьогодні держава отримує жалюгідно ренту, а вартість кориних копалин йде в приватну кишеню. А чому б законно не зробити навпаки: їм ренту, а нам – дохід від надр?
Чи будемо ми з “умовними” дорогами (які символізують всі суспільні блага) – цілком залежить від системних змін, які можно просто сформулювати як “шкурний інтерес не може бути вищий за суспільний”. Те, що ми бачимо сьогодні – це тотальне панування шкурного інтересу, який приватизує, монетизує, експлуатує і нищить суспільні блага, робить їх недоступними для людей – землю, довкілля, пенсії, доступну освіту, медицину, догляд за дітьми, суспільний простір, краєвиди, історичну спадщину, повітря, воду, їжу, відпочинок – гідне життя загалом!
Абсурд досяг небачених масштабів. Купка еліти, приватизувавши доходи від суспільної власності і надр, у разі небезпеки готова відправити жінок (а згодом і дітей) на війну – “захистити країну”, яка цим людям здебільше не належить. Це ще один приклад підлості і подвійних стандартів: приватизації прибутків і соціалізаціі витрат. Безпека – це суспільне благо, яке фінансується колективно. Але “еліта” готова скористатися ним для захисту своїх статків. Вибачте, але коли ви привласнюєте більшість доходів держави, ФІНАНСУЙТЕ АРМІЮ з власних кишень!
ТАКЕ НАМ НЕ ПОТРІБНО! “Закони вільного ринку” – це міф. А якщо закони держави дозволяють їм це робити – то треба змінювати ці закони. Не можна бути МЕГА-багатим, поруч зі злиднями і стражданням. Я не проти багатства як такого, але воно повинно створюватись за рахунок інновації, вдосконалень, покращень і сталого розвитку, без експлуатації суспільних благ, людей, шахрайства і виснаження ресурсів планети.
Кожного разу, коли пропонується якась “реформа”, треба питати “Навіщо нам це потрібно?”. Треба відновлювати поняття “справедливость”, і закон, як його відображення. Можливо настав час повертати поняття “вороги народу”, якими вони насправді і є…
Про дороги “Великого будівництва”, які “великим окозамилюванням” – в наступному дописі. Що стане з покращеними дорогами за 3-5 років, ми можемо побачити просто зараз.
