Давно помітив, що в соцмережах багато хто любить викладати фото квітучого соняшника. Під такими фото, зазвичай, одразу з’являються купа піднесених коментарів, на зразок «яка краса» або ще гірше «яка у нас красива природа». На жаль, однією з найбільших проблем нашого суспільства є коротка пам’ять багатьох його представників. Тому не завадить зайвий раз її освіжити.
Кому цікаво ознайомитись з проблемою більш детально, можна переглянути ці публікації:
https://www.facebook.com/olexiyburkovskyy/posts/700199480523917?tn=-R
https://www.facebook.com/olexiyburkovskyy/posts/677773579433174?tn=-R
Так, дійсно, квітучий соняшник виглядає привабливо, але не варто писати екзальтовані коментарі під такими фото, адже потрібно пам’ятати, що поля соняшника виглядають красиво лише пару тижнів на рік.
Соняшник є однією з тих сільськогосподарських культур, що сильно виснажують ґрунт. І хоча сучасні технології та інвестиції дозволяють якось компенсувати винос мінеральних елементів за допомогою мінеральних добрив, але вони мало ефективні у вирішенні ключового фактору життя — води.
Сьогодні мало хто з агровиробників соняшника робить компенсацію органіки в ґрунті, відповідно втрати гумусу ніхто не компенсує, а дефіцит гумусу означає дефіцит речовини, що здатна утримувати воду в ґрунті. Більше того, соняшник безпосередньо висмоктує вологу зі значної глибини ґрунтового профілю і висушує землю. І далеко не завжди випадає достатня кількість опадів, яка могла би компенсувати ці втрати (мова йде в першу чергу про Південні та Південно-Східні регіони України). Так, рік за роком ґрунт втрачає вологу, а підземні води та річки недоотримують воду.
Це не означає, що соняшник взагалі не можна вирощувати. Це означає, що все добре в міру. Враховуючи наведені вище характеристики соняшника, ще якихось 30-40 років тому його сіяли в полі лише раз на 8-10 років. І саме цьому вчать на агрономічних факультетах аграрних вишів (принаймні нас так вчили в Дніпропетровському агроуніверситеті). Але тепер соняшник сіють раз на 2-3 роки і він займає величезні площі в Україні. Всі просапні культури (соняшник, кукурудза, буряки і т.п.) провокують ерозію ґрунту навіть коли вирощуються раз на 10 років. Якщо ж вони вирощуються на одному полі раз на 2 роки, то можна уявити втрати гумусу та вологи, масштаб знесення ґрунту в річки та вплив на їх стан. (І це не підіймаючи питання використання сільгоспхімії для цієї культури).
Той масштаб вирощування соняшника, який має місце в Україні, є одним з ключових факторів опустелювання. Нехай фото до цієї публікації та коментарі до них зайвий раз нагадають вам не про «красу» соняшника, а про його ціну для наших земель та екосистем. Тому раджу ніколи не ставити лайки під фотографіями соняшника в соцмережах, а в якості коментарів краще надавати цитати з цього посту або посилання на нього.
P.S. Буду вдячний за мінімальну підтримку моєї еко-блогерської діяльності
Картка ПриватБанк: 5169 3305 1885 1388
Якщо є графа «Призначення платежу», то вказати: КВЕД 90.03
