Браконьєрство не можна відокремити від проблеми полювання як такого. Бо саме мисливці популяризують це ганебне явище і спонукають до порушення законів людей, навіть зі своїх лав. Тільки повна заборона та дії, спрямовані на те, щоб зробити мисливство соціально-несприйнятним здатні вирішити цю проблему!
Андрій Мальований:
25 листопада о 14:11
25,5 мільйонів гривень збитків завдано державі протягом 10 місяців цього року внаслідок браконьєрства.
Держекоінспекцією проведено 2 природоохоронні операції «Нерест, Тиша» та «Сезон полювання», в рамках яких зафіксовано понад 3 тисячі порушень.
Щороку браконьєрство наносить непоправну шкоду екосистемі України. Масштабне вбивство тварин та вилов риби призводить до зникнення багатьох видів.
Наприклад, популяція лосів в нашій країні в перші роки незалежності налічувала близько 15 тисяч особин. А сьогодні цей вид з чисельністю приблизно 5 тисяч тварин занесений до Червоної книги. Невдовзі з України можуть повністю зникнути і ведмеді, яких залишилось всього близько півтисячі. Кожного року їх популяція зменшується на 40-50 особин через браконьєрство.
Біорізноманіття України стрімко знищується, адже покарання за вбивство рідкісних тварин залишається мізерним. Так, згідно зі статтею 248 Кримінального кодексу України незаконне полювання на заповідних територіях або на червонокнижних тварин карається штрафом всього у 100-200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 – 3400 гривень). Не заохочують дотримуватись екологічного законодавства і збитки, які розраховуються за браконьєрство. Для прикладу, за вбивство лисиці на території заповідника браконьєр заплатить всього 2605 гривень.
Лише перегляд існуючих штрафів та методик розрахунку збитків може сприяти зменшенню масштабів браконьєрства. Потрібно вже зараз вирішувати цю проблему, інакше завтра Україна збідніє ще на декілька унікальних видів тварин.
Крім того, важливо, щоб браконьєрська діяльність фіксувалась, і винні притягались до відповідальності. Це завдання, яке має виконувати Держекоінспекція, однак на заваді стоять застаріла матеріально-технічна база та відсутність гарантій безпеки для інспекторів.
Сьогодні необхідно покращувати забезпечення ДЕІ транспортом, сучасним обладнанням, щоб інспектори були на рівних з браконьєрами, маючи змогу їх переслідувати і штрафувати. Вкрай необхідний також захист інспекторів від озброєних порушників.
Ці безпекові гарантії потрібно закріпити законодавчо, зокрема, шляхом прийняття законопроєкту №3091, який забезпечує захист працівників ДЕІ. Сподіваюсь, це станеться вже найближчим часом.
Мисливці продовжують псувати власний імідж
Замість того щоб самим спостерігати за незаконними діями інших мисливців-браконьєрів та притягати їх до відповідальності, вони заплющують на ці злочини очі, а контроль за порушеннями пропонують покласти тільки на державні органи!
Державні органи працюють, але тотально проблему вирішить тільки ПОВНА Заборона полювання. “Підгодовування”, на яких вони піаряться – як мертвому припарка
Не треба диких тварин підгодовувати. Їм потрбіно дати можливість жити в природних умовах – вільно і максимально без людського втручання. Так, деякі з них можуть не пережити суворі природні умови, але це природа і природній відбір. Вибачте, але ви осуджуючи аграріїв, дотримуєтесь аграрної логіки – дивитесь на диких тварин, як на сільську худобу, яку спочатку годують, а потім вбивають. Не дарма головною екологічною шкодою полювання є негативна селекція. В заповідниках ніхто тварин не пігодовує, але нічого страшного через це не відбувається.
