Колеги, я хочу ще раз наголосити на тому, що ринок с-г земель має пряме відношення до охорони природи і коротко поясню це тут в повідомлені, а хто захоче ознайомитися більш детально, той зможе прочитати чернетку базового нарису з цієї проблеми у вкладеному файлі (фіолетовим це те, що стосується агросектору, зеленим це те, що важливо на перспективу, а не безпосередньо для закону про продаж земель).
Згідно ЗУ «Про основні засади еко-політики до 2030 р». площа ПЗФ має зрости з 6 до 15 %, площа лісів з 15,9 до 17,5 % території країни, питома вага сільськогосподарських угідь екстенсивного використання (сіножатей, пасовищ) у загальній території країни має зрости з 13 до 15,8 % території країни Як ви знаєте в реальності площа пасовищ зараз навпаки йде в мінуса через самовільну оранку. Тобто, держава декларує одне, а відбувається інше.
Для того щоб всі ці показники зросли потрібна земля. Держава з кінця 90-х років прописує подібні плани, але ніколи не говорила в кого брати землю на цю добру справу. Після відкриття ринку с-г земель є значні загрози, що це взагалі не буде виконано, можливо навіть ніколи, тому що
- Уряд планує продавати с-г землі державної власності та/або передавати їх тер.громадам. Таким чином будь-які потенційні земельні резерви для розширення ПЗФ та природних ландшафтів зводяться нанівець.
-
Приватні власники та тер.громади не будуть перейматися якимись там еко-проблемами. Вони ЗАВЖДИ будуть бажати отримувати від землі прибуток, тобто експлуатувати її, навіть якщо це не чорнозем, а глина або пісок. Вони насадять енергетичну вербу, нададуть землю під звалище, ВЕС або кладовище (цільове призначення с-г земель також тепер дозволять змінювати) і т.п.
Відповідно, Україна лишається останніх резервів землі для природи. Звісно, мова не йде про родючі чорноземи в держ.власності, їх ніхто не буде віддавати під консервацію, але навіть балки, схили та еродована оранка піде з молотка, бо бізнес хоче будувати ВЕСи, СЕСи і т.п., а під енергетичні культури взагалі підійде будь-який ґрунт, навіть еродований. Взагалі, сьогодні родючість та врожайність не сильно пов’язані речі. Скільки насиплеш добрив – стільки і отримаєш! А на екосистеми, біорізноманіття, деградацію водного режиму через нестачу гумусу, замулювання річок і т.п. бізнесу плювати з великої гори!
З іншого боку, в разі продуманої еко-політики зняття мораторію може стати природоохороні в нагоді, адже відкриваються можливості для купівлі еродованих земель, в тому числі орної, у приватних власників, її консервації, ревайлдінгу та, з часом, переведення в ПЗФ. Сьогодні стоїть лише 2 ключових завдання для екологів в плані ринку с-г земель:
- Не допустити продажу с-г земель державної власності, оскільки еродовані та малопродуктивні ділянки цих земель є основним резервом для розширення природно-заповідного фонду та екомережі, (а найбільш продуктивні з них є важливим інструментом регуляції в аграрній політиці, – ну то вже таке, цим нехай фермери переймаються).
Створити нормативно-правову базу щодо обов’язкового залучення не менш ніж 25 % (або назвіть свою цифру) коштів екологічних фондів для викупу еродованих орних земель у приватних власників та територіальних громад задля їхньої подальшої консервації (залуження, залісення) та вирішення проблеми дисбалансу ландшафтів, опустелювання та дефіциту земель для природно-заповідного фонду. Ця норма має діяти допоки не будуть виконані всі показники щодо розширення природно-заповідного фонду, екологічної мережі, екстенсивних угідь та лісистості, прописані в Законі України Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року від 28 лютого 2019 року № 2697-VIII
Тобто, ми в ситуації, коли або будуть повні кранти або є шанс зробити ситуацію краще, ніж вона є зараз.
