Притаманна риса українського суспільства – бідкатися на відсутність нових постатей в політиці та відсутності нових лідерів. Особливо це стає помітним напередодні виборів. А якщо нема нових, то численні передвиборчі штаби нас переконують голосувати за лідерів «старих», які десятки років танцюють перед нами в рекламних роліках, на телебаченні чи в парламенті.
Аргументи політологів або «штабистів» зазвичай зводяться чи до «нерозкрученності» чи до «відсутності досвіду» кожного нового обличчя, що з’являється на політичній сцені України. Проте такі люди є! Їх потрібно тільки побачити. Причому побачити в конкретній справі, а вже потім робити висновки.
Якщо людина має харизму, за своєю природою – боєць і може згуртувати навколо себе команду, то його потрібно підтримати. Добрим словом. Постом у Фейсбуці. Сюжетом на ТБ. Аби українці знали – є такий новий лідер.
На війні є герої, а є – дезертири. Це стосується в повній мірі й буденного життя. Героїв у нашому цивільному житті можна перерахувати на пальцях. Один з них – Максим Голосной. Запам’ятайте це ім’я. За такими, як він, майбутнє.
Максим – голова Єлизаветинської селищної Ради, і він з 2016 року воює з корупційною системою облагазів-газзбутів за право територіальної громади вільно обирати постачальника газу для своїх помешкань.
Нещодавно Голосной був головним спікером на прес-конференції НАК «Нафтогазу», де ця державна компанія буквально об’явила війну «кіпріотам» – приватним структурам облгазів та газзбутів, кінцевими бенефіціарами яких є невідомі постаті з Кипру. Вдумайтеся: у всій нашій чималенькій за територією державі знайшовся тільки один представник влади (в даному випадку влади місцевої), хто пішов проти потужних «кіпріотів», що роками витягують фінансові соки з України в офшори!
Створений прецедент, коли конкретний селищний голова намагається довести, що і один в полі – воїн. Навіть якщо цей воїн в жорсткій облозі облгазів та газзбутів. Максим Голосной на власному прикладі та жорстким шляхом через судові терні намагається відстояти права очолюваної ним тергромади обирати постачальника газу. Суди йдуть 2 роки. Паралельно на нього здійснюється шалений тиск та залякування. Невідомі в балаклавах приїжджають до маленької Єлизаветівки та відверто погрожують фізичною розправою.
Правоохоронці десь нервово курять в сторонці та не втручаються. За їх бездіяльність проплачено?
Ціна питання смішна навіть для цього маленького селища на Дніпропетровщині – начебто борг 85 тис.грн від усієї громади. Та в разі перемоги єлизаветинців газовим приватним структурам з банківськими рахунками на Кіпрі буде не переливки. Адже за одним споживачем, який відмовився від їх послуг буде другий, третій, мільйонний…
Кожний українець має право обрати такого постачальника блакитного палива, який би сплачував податки в Україні та не всі про це знають. Всі газові структури, що діють на рівні областей, міст, районів, селищ – виключно приватні структури. І фінансові потоки від газових надприбутків течуть в напрямку Відня до пана Фірташа.
Коли олігарх взяв тебе в облогу, а ти не то що склав рученята та встав на коліна, а й ще кидаєшся до бою голіруч до бою. На інтереси олігарха! За тобою – правда. За олігархом – корупційна система, перевірена та відпрацьована часом. Задача ще й ускладняється тим, що ти відстоюєш не власні інтереси, а інтереси територіальної громади. А олігарх в особі заскорузлої системі (в нашому випадку це облгаз та газзбут) захищає свої надприбутки, які складаються в тому числі й з коштів мешканців громад.
Газорозподільчі «каральні загони» залякують українців, примушують їх погоджувати та підписувати майже монопольні договори на свої послуги. І хоча НАК «Нафтогаз» для цих цілей вже створив свою власну державну структуру – ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», фірташевський ПрАТ «Газтек» навряд чи без бою віддасть державі свої надприбутки. Як, до речі, і податки, які він переганяє в офшори.
На прес-конференції в «Нафтогазі» Максим Голоснoй голосно заявив на всю Україну свою позицію. Єлизаветинська громада перейшла на електричне опалювання. Це дорожче. Проте це виклик корупційно-олігархічний структурі. Єлизаветинцям важко буде перемогти кіпріотського спрута, але початок вже є. Касаційний суд виграно.
А що ж далі? Як на мене, то цій справі потрібно надавати максимальний розголос. Таких Д’артаньянів, як Голосной, що свідомо кидаються до бою за своїх друзів в мирному житті в нашій країні можна перерахувати на пальцях. І їх треба підтримувати. Яким чином? Пропонувати йти у велику політику та змінювати країну не на словах, бордах чи телевізійних студіях, а конкретними справами. Пропонувати балотуватися в президенти. У Верховну Раду. Допомагати їм створювати потужну команду та боротися за своє майбутнє і майбутнє України!
Це не пафос, якщо що. Це констатація факту. Особисто для мене Максим Голосной – справжній народний лідер. Захистив інтереси єлизаветінців – захистить й інтереси всіх українців! Як вам такий передвиборчий слоган, друзі?..
