Свобода віросповідання гарантована Конституцією

Права на свободу світогляду і віросповідання визначається безпосередньо у ст. 35 Конституції України. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноосібно чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність..

Згідно зі статею 161 Кримінального кодексу України, «умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, або образа почуттів громадян у зв’язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками»

• караються штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Ті самі дії, поєднані з насильством, обманом чи погрозами, а також вчинені службовою особою, –

• караються штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого”.

На жаль, дехто навіть не розуміє, що неповага до релігійних переконань наших співгромадян, на їх конституційне право на мирні зібрання та свободу віросповідання, розпалення релігійної ворожнечі не наближає нас до розбудови демократичної країни та європейських стандартів. А навпаки, повертає у совок та диктатуру.

Більшість активних громадян хочуть змінити країну. Але схоже, чомусь вважають, що зможуть зробити це, зневажаючи рівність усіх перед законами та Конституцією…

Наприклад, повідомляю вам, що кримінальна та адміністративна відповідальність в Україні – ПЕРСОНАЛЬНА. Всі випадки “зради” повинні розслідуватися, а винні притягнути до відповідальності в законному порядку.

Також нагадаю що таке презумпція невинності. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку.

1) Кримінальна та адміністративна відповідальність в нашій країні ПЕРСОНАЛЬНА.
2) ПРЕЗУМПЦІЯ НЕВИННОСТІ – основний правовий принцип, за яким щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством, і встановлено вироком суду, який набрав законної сили.
3) Закон ОДИН ДЛЯ ВСІХ

Так само закон стосується тих, хто закликає до незаконних дій проти наших громадян “неправильного” віросповідання.

Мені взагалі дивно це чути. Я знаю священників УПЦ свого села, це наші односельці, які народились і виросли тут, говорять українською мовою і не порушують законів України. Але згідно таких як ви – це “нечість”, “агенти ФСБ” і “московські попи”. Були односельці, а раптом стали московськими попами?

Ні, вибачте, я з цим ніколи не погоджусь. Між тим я роблю скріншоти тих, хто підбурює “гнати нечість”, і як прийде нормальна влада – обов’язково на кожен випадок буде звернення в правоохоронні органи! А може і раніше. Всі міняється…

Не можна боротися з Церквами! Ніхто цього не робить в цивілізованому світі. Дайте хоч один приклад.

В Ізраїлі вільно діють мечеті і мусульманські організації, хоча в них війна з мусульманськими країнами. Вони виявляються більш цивілізованими за українських релігійних фанатиків-фундаменталістів. Нам не місце в Європі з такими закликами. Наше місце – десь у Пакістані чи Афганістані – тільки там забороняють якісь релігії.

Забороняти церкви – то середньовічне дикунство. Вводити санкції проти власних громадян – порушення Конституції.

“Підбурюють, розхитують” – все це суб’єктивні оціночні судження, і не є порушенням законодавства. Це упереджена думка, на яку ви звісно маєте право, але не доказ злочину. В кримінальних справах мають бути доведені ФАКТИ. Все, що СБУ повідкривала – розвалиться ще на стадії досудового розслідування.
І останнє – не переходьте на особистості, коли обговорюєте теми суспільного значення.

Жовта преса нагнітає, маніпулює, та ніяк не заспокоїться. Комусь конче потрібна громадянська релігійна війна всередині країни. Навіть той священник УПЦ, що підписи збирав, до СЦУ так і не перейшов. І ніхто не побіжить. Тільки силою і рейдерством будуть віджимать, але “залишається дім ваш порожнім”.

Комуністи церкву нищили і забороняли. А церква стоїть. Тепер перефарбовані комуняки прокинулись – і знову за своє. Але нічого не станется.

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків заявив, що поки в храмах міста будуть перебувати парафіяни УПЦ, їх звідти «виселятимуть». Про це політик сказав, коментуючи провокацію, яку влаштував його радник з групою молодиків під час зустрічі нового правлячого архієрея Івано-Франківської єпархії у кафедральному соборі на честь Різдва Христового міста Івано-Франківськ 11 грудня 2022 року.

Синодальний юридичний відділ УПЦ проаналізував відеозвернення чиновника, опубліковане на його сторінці у фейсбук 12 грудня, звернувши увагу, що Р. Марцінків фактично розкриває план дій на найближче майбутнє, що дає право кваліфікувати такі його дії, як «замах на вчинення кримінальних правопорушень» зазначених нижче:

«Він, як посадова особа висловлює намір «виселити» вірян релігійної громади та священнослужителів  УПЦ з кафедрального собору на честь Різдва Христового, розташованого за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. О. Довженка, 2, та здійснити захоплення релігійних будівель, споруд, майна, яким облаштовані зазначені будівлі та споруди, майна, яке служить для здійснення релігійних культових обрядів та іншого майна, яке знаходиться в приміщеннях собору і належить на праві власності релігійній громаді УПЦ.

З даного відео вбачається, що Руслан Марцінків є особою, яка є організатором або членом організованої групи, які попередньо зорганізувалися у стійке об’єднання для вчинення кримінальних правопорушень, об’єднаних єдиним планом  з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи (частина 3 статті 28 КК України).

І. Умисні дії членів організованої групи, спрямовані на порушення рівноправності громадян залежно від їх регіональної належності та релігійних переконань, на розпалювання релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження та образу почуттів громадян, у зв’язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками  релігійних переконань (частина 1 статті 161 КК України).

Якщо вищезазначені дії будуть поєднані з насильством, обманом чи погрозами, або будуть вчинені службовою особою, вони підлягають кваліфікації за частиною 2 стаття 161 КК України.

Якщо дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, будуть вчинені організованою групою осіб або спричинять тяжкі наслідки, вони підлягають кваліфікації за частиною 3 статті 161 КК України.

ІІ. У разі здійснення організованою групою будь-яких незаконних дій, які перешкоджають здійсненню релігійного обряду, такі дії підлягають кваліфікації за статтею 180 КК України.

Незаконне перешкоджання здійсненню релігійного обряду, що зірвало або поставило під загрозу зриву релігійний обряд, підпадає під ознаки частини 1 статті 180 КК України

За частиною 2 статті 180 КК України кваліфікуються дії, які направлені на  примушування священнослужителя шляхом фізичного або психічного насильства до проведення релігійного обряду.

ІІІ. Якщо органом досудового розслідування буде встановлена причетність до вчинення кримінального правопорушення посадових осіб, підлягає розглядати, як зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб (частина 1 статті 364 КК України).

У разі вчинення вищезазначеного діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, такі дії слід кваліфікувати за частиною 2 статті 364 КК України.

ІV. Незаконні дії, направлені на захоплення будівель чи споруд, що забезпечують діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, з метою незаконного користування ними або перешкоджання нормальній роботі підприємств, установ, організацій, підлягають кваліфікації за статтею 341 КК України.

V. Незаконне заволодіння чужим майном підлягає кваліфікації за розділом VІ Кримінального Кодексу України, як кримінальне правопорушення проти власності, передбачені статтями 185-198 КК України.

Кримінальні правопорушення проти власності можуть здійснюватися шляхом крадіжки, грабежу, розбою, шахрайства, привласнення або заволодіння шляхом зловживання службовим становищем і підлягають кваліфікації з урахуванням умислу та способу вчинення в кожному конкретному випадку.

VІ. Виходячи зі змісту промови, проголошеної у відео, при здійсненні такого виду кримінального правопорушення може мати місце самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника (стаття 356 КК України).

Кваліфікація злочинів – точна кримінальна правова оцінка  конкретної небезпечної дії в суспільстві, яка полягає у встановленій відповідності між ознаками абсолютної небезпечно-суспільної дії й ознаками, передбаченого в нормах кримінального закону. Здійснюється по факту здійснення конкретної небезпечно-суспільної дії».