Простий похід на ринок дає приклади того, що робити так “як діди робили” або слідувати загальноприйнятій практиці, більше не дає конкурентних переваг, а скоріше тягне нас назад.
От в кого ви купите молоко? Хто нахабніше, хто голосніше крикне, приверне вашу увагу, хто до вас ближче стоїть? Мене завжди цікавило, як вони примудряються конкурувати. Адже опустити ціну сильно теж не можна – наорут, прокленуть і закидають тухлими помідорами.
Але ж так просто забезпечити собі конкурентні переваги банальними речами, доступними кожному в 21-му столітті – наприклад, прийомом кредитних карт.
З 500-гривневою купюрою на ринку нема чого робити – здачі немає. З кредитною карткою немає взагалі ніяких проблем. Розрахуватися можна всюди, а чек покупки більше – перевірено.
Смартфон + кардрідер – все що потрібно. Але ж сидять ті жінки і бабусі і чекають на покупця з дрібними купюрами. І нема в них онука, який би підказав…
Я б додав світлодіодну вивіску “Краще домашнє молоко тут”. Щоб блимало і привертало увагу.
Так що ж заважає? Консервативність мислення. Відсутність креативу. Боязнь “відрізнятися” і прагнення “бути як усі”.
І якщо ми рівняємося на наших дідів, відомих своїм надбанням, то може “робити як діди” – це значить “думати своїм розумом і не лякатися нового”…
Вячеслав Горобець
