Що спонукає агропідприємство бути соціально-відповідальним?
Як так вважаю, це цікавіше питання за просто перелік тих самих заходів, які б воно могло запровадити (якби захотіло).
“Репутаційні риски” – це не відповідь. Репутаційні риски можна враховувати, коли вони стосуються середовища, яке є беспосередньо споживачем продукції підприємства (або суб’єктом, який може на нього вплинути – наприклад, преса, державні органи, або тих ж профсоюзи у Європі).
Селяни (і навіть працівники самого підприємства) у більшості випадків не є споживачами продукції малого фермерства, або агропідприємства. А навіть коли і є, репутація не має великого впливу на попит, бо головним чинником у селі завжди є ціна.
Також, наймані працівники підприємства не беруть до уваги репутацію, і у зв’язку с погіршенням останньої не будуть шукати іншу роботу, бо в них просто немає вибору. Те ж саме стосується пайщиків.
Тому у більшості випадків, сільські виробництва та аграрні підприємства (мабуть за виключенням дуже заможних, наприклад, як Агросоюз), не дбають про репутацію та налаштовані на максимізацію прибутку. То ж як змусити підприємство вкладати кошти у заходи соціальної відповідальності?
Думки?
