Середня тривалість життя українців на 10-12 років менша, ніж у країнах Європейського Союзу, а показник передчасної смертності, особливо серед чоловіків працездатного віку, вищий у 3-4 рази. Одна з найнижчих в Європі і тривалість трудової та творчої активності українців, яка в середньому становить 30 років.
Протягом лише одного покоління (1980-2010 рр.) рівень народжуваності знизився майже в 1,5 рази. Сумарний коефіцієнт, або так звана вичерпана плідність жінок, який зхарактеризується кількістю дітей, що може народити жінка за весь період фертильності знизився до рівня, що не забезпечує навіть простого відтворення людності – 1,6 дитини.
Рівні народжуваності у матерів різних вікових груп у сільській місцевості суттєво різняться. Найвищі її показники мають групи жінок віком 20 – 25 років. Це досить молодий вік порівняно з жінками-матерями Росії, де він становив 26 років, у Латвії – 27, Австрії – 28, Німеччині – 29, Данії, Фінляндії та Швеції – по 30 років.
У сільській місцевості продовжує поширюватися бездітність та однодітність. Однією з першопричин цього вважається деформація демографіч-ного ідеалу сільських жінок (уявлення про оптимальну кількість дітей у сім’ї) та його реалізація в напрямі зменшення кількості бажаних дітей. Економічні при¬чини зниження народжуваності селян криються у виробничій сфері, насамперед у сфері праці. Та частина національного доходу, що використовується на особисте споживання, навіть у не кризових умовах не відшкодовувала необхідних витрат сім’ї на утримання не тільки третьої, а й навіть другої дитини. Тому сім’я з дітьми економічно не забезпечена, рівень життя її нижчий, ніж соціально необхідний.
Для різних верств населення існує значна нерівність у доступності медичної допомоги. За даними соціологічних досліджень, майже 40 % людей намагаються відкласти звертання за медичною допомогою через недостатню інформованістю та невизначеність її вартості. Найчастіше на дорожнечу медичних послуг як перешкоду при отриманні спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги вказують при опитуванні малозабезпечені верстви населення, люди похилого віку.
Алкоголізм, тютюнопаління, наркоманія, антисоціальний, аморальний спосіб життя деяких жінок суттєво впливають на спадковість, наслідком якої стає те, що 30 % новонароджених цієї категорії жінок мають вади розвитку та інші захворювання, що стає важким тягарем як для окремої сімї, так і для держави.
Сьогодні кожна шоста дитина народжується з відхиленнями в стані здоровя. Щорічні медичні обстеження підтверджують, що за останні 15 років у дітей дошкільного та шкільного віку більш ніж удвічі зросла кількість захворювань, пов’язаних з функціонуванням опорно-рухового апарату, майже вдвічі – серцево-судинної системи, збільшилась чисельність дітей з надмірною вагою. На стані здоровя дітей суттєво позначились такі соціальні чинники, як неповна сімя, відїзди одного, а то й обох батьків на роботу за кордон, недостатня увага родини до стану здоровя дітей, неорганізований літній відпочинок тощо.
На сучасному етапі показники смертності в 1,5 – 2 рази перевищують значення показників народжуваності. Динаміка показника смертності особливо прис¬корилася у першій половині 90-х р. ХХ ст. Зростає смертність новонароджених та немовлят віком до 1 року. Низький рівень доступності до якісної первинної медико-санітарної та спеціалізованої медичної допомоги, що не унеможливлює раннє виявлення захворювань, є однією з причин високих показників смертності серед дітей, які народжуються у сільській місцевості. Найвищі показники їх смертності у Кіровоградській, Дніпропетровській, Харківській і Запорізькій областях.
