Середньооблікова чисельність працівників у сільськогосподарських підприємствах, що входять у структури агрохолдингів, із розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь становила 2,3 працюючих, а в сільськогосподарських підприємствах традиційного типу – 2,8 працюючих. Це збільшує безробіття на селі. Наприклад, НВФ «Урожай» ПАТ «Мирронівський хлібопродукт» у 2013 р. орендував землі, на яких розміщено 43 села п’яти районів Черкаської і Київської областей, а до праці в НВФ було залучено в середньому по п’ять місцевих жителів на село.
Організаційна структура сільського господарства, що склалася в Україні несе загрозу як продовольчі безпеці, так і можливості сільських територій виконувати свої соціальні функції. Найбільше на ці процеси в найближчому майбутньому впливатимуть великі інтегровані підприємства та особисті селянські господарства. Саме від них залежить та буде залежати розвиток сільського господарства та сільських територій, можливості забезпечення самодостатності сільських територіальних громад.
Перевагою сучасних великих інтегрованих формувань, вважають найбільш рентабельною формою господарювання в сільському господарстві на сучасному етапі. Проте, як свідчать статистичні дані найбільший рівень рентабельності мали приватні підприємства, тоді як господарські товариства, до яких відносять агрохолдинги, займають лише третє місце.
Рівень рентабельності агрохолдингів був вищим за середній показник по Україні. Агрохолдинги забезпечують високі прибутки за рахунок вирощування технічних культур (соняшнику, сої, ріпаку) та, в меншій мірі, зернових культур.
Слід відмітити, що агрохолдинги запроваджують нові технології, технічно пероснащують свої підприємства. Цьому сприяє їх вільний доступ до інвестиційних ресурсів. Так, в 2012 р вони залучили близько 1 млрд. грн. інвестицій, в 2013 р. – 1,3 млрд. грн. Крім того, завдяки потужному лобі в центральних органах влади саме інтегровані формування пряямо чи опосередковано отримують мільйонні грошові ресурси з Державного бюджету.
Зосереджуючись на кількох низькозатратних культурах, агрохолдинги наносять шкоду навколишньому природному середовищу. Наслідки від порушення сівозмін ще не в повній мірі відчутні для екології сільських територій, так як пройшло не так багато років з початку запровадження та поширення такої практики в Україні. Проте негативний вплив інтенсифікцаії виробництва агрохолдингами вже відчули сільські жителі. Нерідко зявляються повідомлення про погіршення стану їх здоровя після проведення агрохолдингами різноманітних технологічних робіт на полях, особливо внесення добрив та оброблення їх гербіцидами. Підприємства, які спеціалізуються на виробництві тваринницької продукції також порушують санітарні норми.
В сільській місцевості проживає 8,6 млн. осіб працездатного віку, а кількість найманих працівників становить 5,6 млн. осіб. Решта 3 млн. осіб статистика відносить або до економічно неактивного населення або безробітного. Скорочення кількості найманих працівників, свідчить, що сільськогосподарські підприємства не вирішують проблеми зайнятості сільського населення.
