Україну охопив обліковий ажіотаж: усіх зобов’язали повіряти лічильники. Звиклі до дармових грошей бюрократи всіляко намагаються завадити охочим до економії українцям платити менше. І платник послуг лишається один на один із монополістами з обленерго. Українців зобов’язали укладати угоди безпосередньо з компаніями-постачальниками послуг – водоканалами і теплокомуненерго.
Що монополісти прописують у документах – люди й гадки не мають. Звичайному громадянину в юридичній казуїстиці та незнайомих термінах не розібратись. Та це лише верхівка айсберга поневірянь. До підписання договору кожен має перевірити, чи справний його лічильник – у свій час і за свої кревні. І байдуже, що за законом – це клопіт самого постачальника.
Людей уміло розводять на гроші, а тим розумникам, які посилаються на закон і відмовляються платити, нараховують космічні суми – така собі помста за норовливість. – Людей кинули сам на сам з великим монстром-монополістом, у якого сотні юристів, економістів, і наші прозорі, самі чесні і гуманні суди, – обурюється директор Інституту міста Олександра Сергієнко.
Підписання договорів та повірка лічильників – справжнє випробування на витривалість. В тісних коридорах ЖЕКів величезні черги рухаються вкрай повільно, в кабінетах здебільшого працює один працівник, та й то не весь день. Тож більшості охочих економити доводиться вставати зрання і нидіти в черзі не один раз. – Люди, не знають, що підписують, яку відповідальність вони будуть нести, а яку – компанія-постачальник, – розповідає аналітик Фонду суспільної безпеки Юрій Гаврилечко.
– Повна відсутність відповідальності постачальника послуг. І відповідальність лише споживача. Якщо ви там щось невчасно сплатили, ви маєте сплатити пеню чи штраф. А якщо щось вам не надав постачальник послуг – ну не надав, і все.
– Я з вами згоден повністю: і стаття 28 закону про метрологію і метрологічну діяльність, і 630-ті правила – все це правильно. Ми з цим згодні, але це все відноситься до виконавця послуг, – намагається виправдатися директор КП «Міськводоканал» міста Суми Анатолій Сагач.
– Нацкомісія в тариф ціну повірки лічильників не включила. І нас зробили виробником послуг. Воду підняли, до врізу в будинок подали – на цьому наші відносини закінчилися. Виходить, Нацкомісія може забути і не визначити постачальника послуги, водоканали й теплокомуненерго можуть обходити закон, а споживач не заплатити права не має. І змінювати систему не зацікавлена жодна з ланок. Немає лічильника – самі побіжите його встановлювати, коли побачите суму в платіжці.На вас спишуть усе – крадіжки, втрати в мережі, прориви труб, несправні крани. Лічильник є – примусять пройти повірку. Зняти пломбу, демонтувати прилад, відвезти і привезти його на перевірку, знову встановити і опломбувати.На це йдуть місяці. Швидко та безболісно все «порішати» готові компанії, до яких відправляють самі працівники комунальних підприємств. Зрозуміло, послуга не дармова. Можна й не повіряти і чекати, доки компанія виконає букву закону. Та поки справність приладу не доведете – за комуналку доведеться віддавати астрономічні суми. Такий от комунальний лохотрон, де за все і зажди платить споживач.
Джерело: fakty.ictv.ua
