Ми спостерігаємо, як у світі актуалізується ісламська революція, як зокрема падіння близькосхідних режимів дає нові можливості ісламістам, які єдині й заслуговують на увагу серед усіх дійових осіб у тих екзотичних країнах.
Ми бачимо, як у багатомільйонній Російській Федерації стотисячні натовпи демократичної громадськості – ніщо в порівнянні з десятком моджахедів. І ми замислюємося над тим, як релігійний чинник може спрацювати в нас. Ми зі здивуванням спостерігаємо, як релігійна тематика забирає дедалі більше телевізійного часу та інтернет-простору.
Здебільшого це антиклерикальні публікації. Ісламізм теж починався з лайки на адресу погано освічених, нечесних і угодовських мулл. Поки що це простувата дискусія, яка зводиться до конфлікту двох позицій:
1) до церкви ходити не треба, бо попи погані;
2) ходити треба, хоча попи погані.
Подобається це нашим читачам, чи ні, але подібно до ісламістів, християни будуть відігравати дедалі активнішу роль у танцях на руїнах системи. Церква буде змінюватися швидше, ніж суспільство. Борцям із Церквою варто знати деякі речі за те, з чим вони борються.
Чим ідеальна Церква відрізняється від ідеальної політичної партії?
1. Партія для успішної реалізації своєї програми має накопичувати гроші у партійній касі. Натомість Церква має накопичувати бідність. Чим бідніша Церква, тим вона сильніша, авторитетніша і впливовіша.
2. Коли партія стикається з репресіями, вона розсипається. Церква від репресій міцнішає. Тому партія прагне заручитися лояльністю держави. Церква звинувачує державу і протистоїть їй.
3. Партія через парламентські процедури прагне вдосконалити законодавство, тобто правила гри для суспільства. Церква претендує на виключні привілеї, вона хоче бути над правилами і над суспільством.
4. Силу партії складають чиновники, яких вона ставить. Силу Церкви становлять святі.
5. Партією керують партійні функціонери. Церковні функціонери служать і прислуговують Церкві, вони перебувають у гірших побутових умовах, аніж більшість вірян.
6. Партії тимчасові. Церква зустріне Друге Пришестя.
7. Сутність партій не змінити. Церква оновлюється завжди, й «мертва» Церква щоразу воскресає зі своїм Господом.
8. Партія – результат суспільного компромісу. Церква – єдине місце у Світі, де недоцільні компроміси зі Світом, сумлінням і сатаною.
9. Партія успішна, коли раціональна. Церква – коли божевільна.
10. Церква – це партія Христа.
Дмитро Корчинський
