Скільки нас, українців, насправді?

Я дуже хочу, щоб українці не вимирали через власну пасивність до здоров’я та байдужість держави! І я дуже хочу, щоб президент України, задекларувавши наміри, чисто по-донецьки виконав би обіцяне! Тоді Україна буде країною здорових, а не немічних і хворих людей!

ООН прогнозує, що в 2050 українців буде 25 мільйонів. Натомість у своїй передвиборній програмі “Україна для людей” президент Янукович пообіцяв працювати над тим, щоб нас знову було 52 мільйони.

“Мета – збудувати в Україні здорове, спортивне і вільне від шкідливих звичок суспільство”, – сказав Янукович під час нещодавньої зустрічі із президентом Міжнародного олімпійського комітету Жаком Рогге.

Зважаючи на прогноз, така амбітна мета, окрім правильних слів, вимагає правильних і рішучих дій.

Але якщо країна і далі буде сповзати у демографічне провалля, теперішньому президенту, в руках якого сконцентрована уся влада в країні, – адміністрація, Кабмін, більшість у Верховній Раді – буде важко пояснити, чому він так і не спромігся виконати свою обіцянку.

Скоро минає рік як Віктор Янукович став президентом і громадськість має право спитати – що було зроблено для того, щоб нас стало 52 мільйони? До речі, нас уже не 46, а 45 мільйонів 880 тисяч.

Світовий банк, який добре розуміє зв’язок між рівнем здоров’я нації та її економічними показниками, нещодавно презентував четверте дослідження “Основні причини високого рівня смертності в Україні”.

Серед головних висновків: українці продовжують вимирати, особливо чоловіки працездатного віку.

Найбільша частина українців, 82%, помирає внаслідок неінфекційних, тобто хронічних хвороб. Це інфаркти – 40% усіх смертей, інсульти – 12%, а також онкологічні захворювання. Такий рівень у два-три рази вище за європейський.

Відомо, що хронічні захворювання спричинені надмірним споживанням алкоголю та палінням, ожирінням, малорухливим способом життям. Більшості смертей українців можна було б уникнути завдяки здоровому способу життя.

Але це не лише справа кожного громадянина. Без державної політики подолання демографічної кризи, поліпшення здоров’я, без реформ в медицині українці самі не стануть здоровими.

Рецепти давно відомі і часто не потребують бюджетного фінансування. Варто лише дослухатися до рекомендацій міжнародної спільноти.

Візьму за приклад близьку мені тему – контроль над тютюном (впливу куріння на здоров’я нації). Щороку у працездатному віці передчасно з життя йдуть близько 100 тисяч українців від хвороб, спричинених цією шкідливою звичкою.

Так от: і експерти Світового Банку, і ВООЗ визнають, що поширеність тютюнопаління в Україні в останні роки почала зменшуватися.

Зараз палять 11 мільйонів осіб (29% населення) – у порівнянні із 15-ма мільйонами у 2005 році (41%).

Це зменшення було досягнуто завдяки збільшенню акцизів на тютюнові вироби, появі текстових попереджень на пачках сигарет, обмеженню куріння в громадських місцях (і, зокрема, забороні куріння у вагонах поїздів), привернення уваги суспільства до проблеми через залучення до боротьби за поліпшення здоров’я нації зірок.

Зменшення рівня куріння стало одним з факторів скорочення смертності в Україні. Так, в 2005 році кількість смертей на 1000 жителів була 16,6, а в 2009 ця цифра скоротилася до 15,3.

Це вже не порожні слова, а конкретний результат – реальний успіх країни, який стався завдяки ефективним антитютюновим заходам.

Однак якщо і надалі не вживати ефективних заходів, то усі попередні досягнення будуть зведені нанівець. Оскільки транснаціональні компанії, що займають понад 98% ринку, активно лобіюють свої інтереси.

Що може зробити президент України для того, щоб українці вели здоровий спосіб життя і позбулися шкідливої звички?

По-перше, підвищувати і надалі акцизи на тютюнові вироби, як це радить Світовий Банк, і як це нещодавно зробили Іспанія, Кіпр, Литва, Росія. Це не коштуватиме державі ні копійки, а навпаки, принесе 16 мільярдів гривень у бюджет 2011, зменшивши розмір позик на латання дір у бюджеті.

У 2010 році бюджет України отримав майже 13 мільярдів гривень від тютюнових акцизів. Це більше ніж за 2008-2009 роки разом узяті.

Однак замість того, щоб і надалі підвищувати акцизи і не жити в борг на позиках від МВФ, чомусь ідея подальшого підвищення акцизів була заблокована річним мораторієм.

Маніпулятивні прогнози тютюнових компаній та їхніх лобістів щодо напливу контрабанди, недоотримання податків, втрати робочих місць, як завжди, не підтвердилися.

В Україні 68% курців хочуть кинути палити. Тому чергове підвищення акцизів стане стимулом для частини з них.

А курцям, які скаржитимуться, що влада знову залізе їм у кишені, можу сказати, що вони недооцінюють негативних наслідків тютюнокуріння не лише для власного здоров’я, а й для нації загалом.

Куріння – це величезні економічні збитки в державі через витрати на лікування хвороб, передчасні смерті, втрату працездатності, що впливає на ВВП.

Мовчу вже про те, що із 9 мільярдів гривень від акцизних зборів у 2009 році, ні державні органи (наукові Інститути, обласні держустанови), ні громадські організації не отримали ні копійки на боротьбу з тютюнокурінням.

По-друге, допоможіть Кабміну прийняти довгоочікувану постанову щодо розміщення на пачках сигарет картинок-попереджень про шкідливість куріння, яку лобісти в Кабміні пригальмовують уже втретє!

На якій підставі чиновники Кабміну саботують виконання закону і свого технічного обов’язку – не підписують перелік картинок від Міністерства охорони здоров’я?

В Уругваї, одній із 39 країн, де на пачках сигарет картинки посилюють текстові написи, кількість курців впродовж року після введення попереджень знизилася на 6%.

Уругвайський президент Табаре Васкес, як колишній онколог, усвідомив свою місію і усіма методами боровся, аби зменшити хвороби, спричинені тютюнокурінням!

У результаті середня тривалість життя в Уругваї становить 75 років, а ми в Україні лише ставимо за мету рівень у 70 років.

По-третє, допоможіть прийняти у другому читанні законопроект із повної заборони реклами тютюнових виробів (№5164), який більше року пролежав у ВР.

Сподіваємося, що рішення адміністрації президента про підтримку згаданого документу у другому читанні стане сигналом для більшості в ВР і законопроект стане законом.

Адже 70% населення підтримують повну заборону реклами, спонсорства та стимулювання продажу сигарет.

Такий антитютюновий захід знову нічого не коштує, натомість за даними того ж Світового Банку, повна заборона реклами тютюнових виробів скоротить споживання на 6%.

Сигарети – це унікальний продукт – навіщо рекламувати шкідливу наркотичну залежність, підсаджуючи на куріння підлітків, які вразливі до реклами?

По-четверте, із 13 мільярдів надходжень від тютюнових виробів у 2010 році виділіть хоч 1 мільйон на запуск загальноукраїнської лінії з допомоги у припиненні куріння в рамках реалізації Державної цільової соціальної програми зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров’я населення, яка не фінансується бюджетом.

По-п’яте, давайте звільнимо громадські місця від сигаретного диму, щоб людина могла смакувати стравами, зайшовши в ресторан, нічний клуб, не кажучи вже про робочі місця, та вийти звідти без сигаретного “смороду” на одязі та в легенях. Попереду гарний стимул – Євро-2012.

По-шосте, давайте створювати альтернативу для молоді. Але не будемо забувати і про вердикт міжнародних експертів – одними спортивними майданчиками без дієвих антитютюнових кроків проблема куріння не вирішується.

Я б хотіла, щоб мій дядько, який помер від раку легень, і, навіть знаючи діагноз, продовжував курити 2 пачки сигарет на день, був живий!

Я працюю над тим, щоб мій нікотинозалежний батько, який страждає на астму, кинув курити! Мене тішить, що інші рідні та друзі таки дослухалися та припинили щодня труїти себе!

Я дуже хочу, щоб українці не вимирали через власну пасивність до здоров’я та байдужість держави! І я дуже хочу, щоб президент України, задекларувавши наміри, чисто по-донецьки виконав би обіцяне! Тоді Україна буде країною здорових, а не немічних і хворих людей!

Отже, окрім слів як “нас має стати 52 мільйони”, Україні потрібні дії. Я переконана, що нова влада може взяти ситуацію під свій контроль та досягти результатів.

Ганна Гопко, кандидат наук із соціальних комунікацій, керівник департаменту з адвокації Коаліції громадських організацій та ініціатив “За вільну від тютюнового диму Україну”