Палімпсести Василя Стуса

Куди запропала ця книжка? Я вже пів години шукаю і не можу її знайти. Ще раз і ще передивлюся і перекладаю книжки на полицях: Пастернак, Вороний, Гумилев, Mickiewicz, Lewis Carroll, Terry Pratchett….. Ні, не можу знайти, кому ж я її дав почитати? Та ось нарешті я її знайшов. Здається, що останнього часу я відкривав цю книгу так давно, минулого року. Так, у листопаді. Цікаво, коли починаєш перекладати книжки, обов’язково знаходиш щось особливе і починаєш читати, читати і насолоджуватися, і вже ні до чого наведення порядку.

….. “Гойдається вечора зламана віть,
як костур сліпого, що тичеться в простір
осінньої невіді…..”

* * *

Останні новини: бурхливі дискусії навколо того, що керівництво Донецького Університету відмовилося надати своєму навчальному закладу ім’я Василя Стуса.

— Послухайте мене уважно, — наполегливо виказувала жінка командирським голосом, — в нашому Універсітєтє було і єсть багато видатних людей, а хто такий оцей ваш Стус? Треба популяризувати учених і культурних діячів Донбаса, а не яких-то там непонятних політиків!”

— Так Ви, пане депутат, теж проти того, щоб дати ім’я Василя Стуса Університету?, — питає журналіст популярної програми

— Все це політична провокація!, каже депутат. — Я член Наукової ради цього університету по захисту докторських дисертацій і не можу допустити такого нахабства з боку міністра освіти та науки. Це міністр все проти ректора робить, щоб його зняти з посади

— Ми зібрали 600 підписів студентів та випускників цього університету, які виступили з ініціативою назвати Донецький Університет іменем Стуса. Ось, дивіться — 600 підписів!, — показує молодий чоловік.

— А нам тут сказали, що зібрали 2500 підписів проти цього, це правда? — питає журналіст популярної програми

Що тут взагалі відбувається? Як можна сперечатися і дискутувати на такі теми? Спочатку я подумав: всім відомо, що Василь Стус — один з найвидатніших українських поетів ХХ сторіччя, що визнаний у всьому світі. Він — втілення мужності та непокори, він — неперевершений і особливий. Стус — це джерело сучасної Української літератури. Стус — це героїчна постать у боротьбі за свободу проти кривавої комуністичної диктатури. Та раптом мені пригадалося: «Я Пастернака не читал, но уверен, что такие сволочи, как он, не должны ходить по нашей земле».
В одній свої промові Британський прем’єр Gordon Brawn, звертаючись до своїх громадян сказав: “The fairness in our DNA”. Хочеться замислитися над цією мудрістю, задаючи собі питання: “А що ж в ДНК наших співвітчизників?” Невже такі абсолютно логічні, майже аксіоматичні, речі не зрозумілі звичайним людям, нормальним людям, нарешті людям?

Чи може українські можновладці нехтують сучасністю, вони зневажають минуле, вони вбивають майбутнє. Так!
Схаменіться!!! Не можна кидати літературу та мистецтво, науку та освіту, як ті дровенята, в ваші ненажерливі політичні топки, щоб зігріти свої амбіційні пики!

* * *

Нехай років через десять мої діти візьмуть цю книгу і почнуть її читати, а років через двадцять почнуть розуміти глибини мудрості неперевершеного і трагічного митця, шар за шаром відкриваючи для себе нові палімпсести.
А поки …
”Вільготно гойдається зламана віть.”

Павло Хазан