Група розробників з Дніпропетровської компанії «Вітронет» переконана, що завдання побудувати гарний вітряк – це завдання побудувати правильний вітряк для конкретного місця та конкретного споживача. Не варто обмежуватися гігантськими машинами та шукати лише місця з потужним вітром. Адже, наші прадіди при слабкому вітрі натягували вітрила на вітряк млина та мололи зерно. Тобто й зі слабким вітром можна досягти потрібного результату, потрібно лише правильно підійти до вирішення проблеми.
Тим більше, що реальні приклади використання вітрильних вітряків уже існують. Саме вітрильний вітряк, на думку розробників з Дніпропетровська, є кроком до енергонезалежності. Аби переконати в цьому інших, вирішили побудувати діючу модель, переконати всіх й її працездатності та побудувати в результаті свій власний екологічний бізнес. Вже скоро мають з’явитися результати випробувань, а також можливість придбати готові вітрогенератори чи їх креслення.
Які ж переваги подібних вітряків?
На території України, та й загалом на території країн СНД, на переважній більшості території та протягом більшості часу дують слабкі вітри. Тому саме на них доречно орієнтуватися при розробці вітрогенераторів, хоча й не варто забувати про систему захисту вітряка від штормового вітру.
Головний конструктор компанії «Вітронет» Вадим Бєляєв в огляді існуючих пропозицій на ринку вітряків зазначає: «Якщо узагальнити проблеми експлуатації вітряків, то їх дві: сильний вітер та слабкий вітер».
Сучасні потужні вітряки з лопатями ефективно працюють лише при сильних вітрах (від 10-12 м/с), тоді як вітрильні вітряки працюють у всьому діапазоні вітрів. Слабкий вітер не може зрушити великі лопаті з місця, оскільки більша частина повітря просто проходить повз лопаті, ніби через сито. У випадку ж вітрильного вітряка, навіть слабкий вітер натикається на перешкоду та виконує корисну роботу. Вже при швидкості вітру 5 м/с, вітряк не може втримати ціла група студентів. Чим сильніший вітер, тим більший обсяг корисної роботи. Тим більше електроенергії виробляється.
Виглядає все дуже ефективно, з нетерпінням чекатимемо на завершення випробувань та їх результати.
Микола Шлапак, Блог про охорошу довкiлля
