Складається враження, що заходи з подолання глобальної фінансової кризи економікою України зводяться лише до отримання кредиту від Міжнародного валютного фонду. Та все б нічого, якби це була безповоротна допомога, але це КРЕДИТ, який ляже тягарем на платника податків, тобто громадян України. Питання — чи усвідомлює це більшість громадян? — і спонукало до деяких розміркувань.
Що ж таке у дійсності кредити МВФ, які наслідки їхнього вливання до економік інших країн? Справа у тому, що МВФ — це зовсім не доброчинна міжнародна організація, яка покликана повсякчас поспішати на допомогу будь-якій країні, де виникають фінансові труднощі або потреба в модернізації економіки.
Звернімося до історії: МВФ і Світовий банк були створені після Другої світової війни для того, щоб нав’язувати цілим державам стратегію транснаціональних корпорацій. Понад 90% ТНК — це насправді компанії США, що контролюють діяльність МВФ за допомогою пакету напівлегальних угод між цими організаціями та Міністерством фінансів США. Тому МВФ надає позики різним країнам лише за умови виконання ними вимог так званого «Вашингтонського консенсусу». Ці обов’язкові умови можна окреслити наступними тезами:
- свобода пересування капіталу;
- тотальна приватизація (навіть у галузі природних монополій);
- скорочення до мінімуму або повна ліквідація всіх соціальних програм;
- відмова від захисту довкілля;
- підтримка стабільності національної валюти шляхом встановлення її залежності від долара США і обмеження реальної грошової маси;
- податкові реформи, які збільшать тиск на бідних і полегшать податковий тягар для заможних.
Яскравим прикладом діяльності МВФ, спрямованої на «поліпшення» економічного стану, можуть слугувати руйнування економіки багатьох країн, приміром, Югославії (1980 р.), Руанди, Сомалі, Мексики (1996-1998), Бразилії («оговталася» лише після відмови від «реформ за МВФ»). Створене за рецептом МВФ «аргентинське економічне диво» розвалилося з оголошенням фактичного дефолту (2001-2002).
Україна є ласим шматком для данайців з МВФ, враховуючи її геополітичне положення та безперервну боротьбу за вплив над нею між США та Росією.
Якщо Україна зараз оголосить дефолт, то це означатиме і банкрутство тих західних банків, які її кредитували до теперішнього часу. Фактично Україна зараз веде перемовини про умови порятунку західних банків ціною державного бюджету і, по суті, депозитів громадян України, які будуть повністю знецінені.
До чого примушують такі дії уряду і Верховної Ради пересічних громадян та підприємців? Вони однозначно заганяють у тінь підприємництво, депозити — під матраци та подушки, чим, у свою чергу, підривають національну фінансову систему, ведуть до повної зневіри у владу, соціального вибуху і, врешті-решт, найстрашнішого для держави — втрати суверенітету.
Українець, Громадянин України,
депутат Дніпропетровської обласної ради Вадим Джума
