2006 року 97% жителів Придністров’я на референдумі висловилися за приєднання до РФ. І їх прийняли? Ні. Тому, навіть, якщо в Криму результат буде 99,9%, в чому сумніваються всі, півострів все одно не стане суб’єктом федерації сусідньої держави.
Переважна більшість жителів Абхазії і Південної Осетії давно офіційно мають паспорти громадян РФ. Це стало аргументом для того, щоб включити їх до складу Росії? Ні.
То з якої радості «братня країна» буде приймати у свій склад Крим, де проживає втричі більше людей, ніж у цих трьох невизнаних республіках? Причому без води, без енергопостачання, з масою інфраструктурних проблем і з татарами, яких як в 1944-му не депортуєш.
І Керченський міст – це такий самий міф, як і 12-кілометровий тунель, який уже давно мав з’єднати Абхазію з територією Росії.
Тому, після референдуму, коли ейфорія пройде, кримчани, які повірили обіцянкам і сюжетам російського телебачення, відчують себе обдуреними вкладниками ощадкаси СРСР. Через те, що:
1. До складу РФ Крим не приймуть, як не прийняли Придністров’я, Абхазію і Південну Осетію.
2. Де-факто півострів буде належати Росії, а де-юре – Україні. Але, ні від перших, ні від других грошей вони отримувати не будуть. Єдине – Україна не перекриватиме воду і газ своїм співвітчизникам.
3. Фактично повна зупинка інвестицій в автономію (порти, крупні підприємства, сільське господарство).
4. На Крим очікує крах курортного бізнесу. Це очевидно для всіх. І жодні інвестиції жодних російських благодійників не дійдуть до рядових жителів, які виживають лише за рахунок здачі своєї нерухомості.
А російський брат влітку все одно обиратиме між Анталією і Сочі.
Ті, хто дуже хочуть до Росії, мають розуміти, що місцеві бандити і кремлівські керманичі нав’язують їм статус сірої зони. А це означає, що півостровом фактично керуватимуть бандити, які проголосили себе владою. І збагачуватися вони будуть за рахунок контрабанди, виготовлення наркотиків, торгівлі зброєю і людьми. І все це на території з виходом до моря, на якій діє лише один закон. Закон сили.
А Путін лише хоче отримати зону нестабільності, яка юридично буде частиною України, і заважатиме нам стати повноправними членами ЄС і НАТО. Йому потрібен лише полігон для нагнітання нестабільності в регіоні. І не виключено, що «смотрящим» від Путіна в цьому регіоні стане ростовський заручник Віктор Янукович. Тим більше, для комфортного проживання на ЮБК, у нього є не одна дача, де він і може опинитися уже найближчими тижнями.
Усього цього можна уникнути. Але лише за однієї умови – якщо такого майбутнього не хочуть самі кримчани. Особливо ті, які піддалися на російську пропаганду. Найкращий спосіб показати свою незгоду з таким сценарієм – мирно, але масово вийти на акцію протесту. Бо жодні гаранти нашої безпеки не зможуть захистити нас, поки не побачить, що ми готові захищати самі себе.
Малороссия. Запорожье. Гуляйполе. Первые годы после падения монархии. Гражданская война. Все подедились на Красных, Белых, Зеленых и еще черт знает каких. Весело и привольно живется революционной повстанческой армиии Украины под главнокомандованием Нестора Махно. Красные воюют с Белыми, Белые воюют с Красными, Петлюра воюет со всеми, а махновцы уже все свое отвоевали. Дни проходят без особых забот. Хлопцы гуляют, пьют вдоволь, едят досыта, а что еще надо бойцам революционной армии? В один из таких дней навестили батькины соколы одну “богодельню”. Как водится потрепали местных мужичков, пощипали баб, а двух артистов из комиссарской краснопузой агитбригады решили привести лично к батьке, пущай сам рассудит, что с ними с неразумными делать….
– Батько, мы тут двух артыстов споймалы. Воны на тэбэ таку смешну шаржу кажуть. Давай батько их в расход?-
Махно посмотрел на них и сказал: – Витпустить.-
Хлопцы, переглянулись широко открытыми глазами, покачали головами и осветив мир погорелым лесом своих широченных улыбок, продолжили.
– Та ты выдно не понял нас батьку. Споймалы мы с хлопцами артыстов. Воны, краснопузые на тэбэ шаржу, яку смэшну кажуть, та газетки свои гадкие раздоють. Шаржа така смэшлива була. Э-хэ-хэ.. Та мы тут с хлопцами чуть не вмирли…-
Махно оторвался от своих бумаг лежавших перед ним на столе, посмотрел куда-то в даль, глубоко вздохнул и развернувшись к ним, сказал.
-Яки же вы дурни? Сказал витпустить, значит витпустить! Витпустить и зпомнить. Артисты, проститутки, барзопысцы и официанты – работают на тех кто им гроши платить. А особливо продажни блогеры, вот тих паскуд трэба зловиты и тогда в расход….
Не судите Воробья так строго. Он ведь не свои мысли здесь высказывает. Он здесь работает простым ретранслятором, он просто согласен… Да и жить этим блоггерам на что-то надо. Писателей и ученых из них не вышло, для того талант нужен. Вот и остается только такой путь зарабатывать. Как говорится: пусть мразь, пусть проститутка и урод, зато с доллярами!