Олігарх у Верховній раді приймає закон, яким надає преференцію своєму застарілому виробництву під гаслами «захисту національного виробника», гальмуючи загально національний розвиток — це шкурний інтерес, що ставиться вище за суспільний.

Голова місцевої ради за відкат укладає договір за завищеною ціною – це шкурний інтерес вище за суспільний.

Голова сільської ради роздає землю «любим друзям», нехтуючи інтересами громади – це шкурний інтерес вище за суспільний.

Свиноферма, яка скидає гній та відходи тваринництва на навколишні луки, забруднюючи водойми, землю і повітря – це шкурний інтерес.

Екологічний інспектор надає дозвіл шкідливому виробництву за хабар – це шкурний інтерес.

Селянин рубає ліс, копає бурштин знищуючи екосистему, заробляючи собі на новий телевізор або автомобіль.

Водій викидає сміття у вікно своєї автівки, тому що так зручніше.

Мешканець приватного будинку, спалюючи сміття, листя або гілки на подвір’ї, коли всі інші насолоджуються чистим повітрям і запахом квітучих садів.

Виборець продає голос за гречку, замість свідомого використання свого права на благо суспільства.

Браконьєр знищує рибні ресурси, нехтуючи законами держави і природи.

Чиновник краде гроші на дороги. «Я вкраду, а ви їздіть як хочете».

Фермер спалює стерню та будує річковий елеватор в заказнику – це все прояви шкурного інтересу.

«Вони собі дозволяють, а чим я гірший?» — перша думка, яка приходить на ум у виправдання своїх вчинків. Мало хто задає протилежне питання — «а чим я кращий?». Так, поступово, наше суспільство, довкілля і менталітет долають чергову сходинку на шляху до деградації, роблячись все гірше і гірше за попередників.

Споконвіку люди об’єднувались заради захисту, розвитку та кращого життя. Історично відомо, що кооперація, спільні дії дають більший результат для всіх учасників. Навіть тварини гуртуються, усвідомлюючи, що в єдності сила. Але попри цей факт ми не можемо втриматися, щоб не схопити те, що «погано лежить» швидше за сусіда!

Шкурний інтерес роз’єднує і руйнує суспільство. І не важливо, якою мовою ти розмовляєш, в яку церкву ходиш, носиш вишиванку чи ні. Поки ти дбаєш про шкурний інтерес, нехтуючи суспільним – ти не патріот, ти жалюгідний жлоб і барига.

«Усяке царство, що розділилося в собі, спустошиться, і всяке місто чи дім, що розділився у собі, не встоїть» (Мф. 12,25)

Так, це важко – коли всі навколо тягнуть тільки до себе, ставити питання «А чим я кращий», і попри думку інших, на своєму житті створювати приклад суспільно-відповідальної поведінки. Але іншого шляху немає — скільки б грошей в тебе не було, не побудуєш власний рай за парканом! В цьому світі все взаємопов’язано – і на духовному, і на матеріальному рівні. Щоб остаточно не загинути, ми мусимо навчитися дарувати, об’єднуватися, ставити і досягати спільних цілей. Бо живемо на одній землі. В нас одна країна і, і решті решт – одна планета…

Добавить комментарий