Об’єднання ресурсів дає більший результат, ніж сума окремих складових

0
174

Сьогодні телефонували фермери зі Знаменівки, в засмученому настрої. Після дослідження своїх полів, кажуть що поганий прогноз по врожаю. Стоїть красивий ячмінь, але майже пустий — по 10 зерняток у колосі.

Всі стурбовані, питають як далі жити та заробляти, шукають нові можливості.

Я повторю тут те, що кажу і казав раніше. Глобальне потепління, виснаження наших чорноземів, світова кон’юнктура та ціни на сировину — все говорить про те, що не буде Україна «житницею Європи». Без зміни підходів, без опанування нових технологій та знань, без зміни свідомості, якої вимагає сучасний світ — наші села та міста приречені на деградацію та вимирання. А Україна — бути сировинним придатком, а не «житницею», постачальником людського та природного ресурсів для інших країн…

Так як було — ніколи вже не буде, якщо ми не будемо мінятися разом з навколишнім світом. Робити «як діди робили» не вийде — земля вже не дає того врожаю, вона не може задовольнити наші потреби. Економіка глобалізується, світ змінюється. Ресурси, якими оперували ще 20 років тому виснажуються — корисні копалини приватизовані. Земля, яку можна було роздати — роздана. Надбання побудованого за радянські часи нашими батьками — розкрадено та зруйновано.

«Досвідчені кадри», «крепкие хозяйственники» минулих часів — вони вже не актуальні не тільки для суспільства, але й для самих себе, тому як ресурс, з якого вони підживлювались, вичерпано.

Але вихід є. Він — у постійному навчанні. У кооперації. У відкритості новим думкам, ідеям та людям. В підвищенні ефективності господарювання. У створенні продукції з високою доданою вартістю.

Простий приклад надає нам природа. Водойма біля мого будинку, поросла очеретом. Щороку на весні спливало багато померлої риби, якій взимку не вистачило кисню. Сусіди порили копанки та невеличкі озера, але вони міліли кожного літа — вода пропадала, так само, як і риба, яка в них була.

Коли я почистив озеро, сусіди побажали об’єднатися, проривши канали до основного русла.
Як це було:
https://youtu.be/Y-jE3UdBJGI
https://youtu.be/Qw7MhmiXEVo
Озеро, де збільшилась водозбірна площа, почало краще наповнюватися водою за зиму, краще утримувати воду влітку та стало чистішим, перестала гинути риба. Тоді як окремі маленькі водойми все також пересихали та «горіли».

Це яскравий приклад того, що об’єднання сумарно дає більший результат, ніж сума окремих складових. Так само це працює і в економічній сфері, і в реальному секторі — виробництві та послугах.

Наш шлях до добробуту — перестати мислити як одноосібники. Ставити спільну мету, об’єднуватися і досягати амбітних цілей разом! Це навіть не питання розвитку. Зараз це питання виживання.

Добавить комментарий