Чому степова пожежа — це зло

0
367

Сьогодні не витримав, поїхав гасити степову пожежу в Орлівщині.
Підпал був з середині. Сильний вітер ускладнював ситуацію. Води не вистачило, тому загасили не все, але є надія що збереглося майже половина степу. Ви не уявляєте, яке там чисте повітря, яка тиша. В кого піднімається рука, щоб перетворити цю красу на марсіанську пустелю?

Кажуть, що найбільш жахлива смерть — це згоріти живцем. Цього їжачка вдалося врятувати, підгоріли тільки голки, він був оточений вогнем і не зміг би врятуватися, аби не ми. Тепер він живе у Піщанці. Ще двом зайцям вдалося втекти. Але не усім так повезло. Молодняк зазвичай не в змозі врятуватися… Особливо весною.

Люди, які чиркають сірником, напевно не бачать агонію цих тварин, які згорають у полум’ї. І мільйонів менших істот, яких безліч у степу. Для людей це «бур’ян», а для когось — це дім…

При сильному вітрі полум’я пересувається іноді до 1 метра на секунду. Суха трава горить як порох.

Коли я телефоную 101, мене запитують чи є там загроза чомусь. Мені важко відповісти, бо загрози життю людей та майну не має. Але на землі живе не тільки людина — тварин та комах ми перестали помічати…

Дякую пожежній бригаді з Меліоративного за професіоналізм, небайдужість та важку працю!

А людям хочу сказати — розуму вам. Не будьте байдужими, якщо бачиш пожежу — загаси. Роз’ясни сусіду. А хто хоче підпалити траву, нехай почне з волосся на своїй голові…

Спалювання сухої рослинності це хибна та, нажаль, дуже поширена практика, яка використовується фермерами і звичайним населенням теренами усієї України. Нажаль, кожну весну та осінь ми спостерігаємо масштабні рукотворні пожежі. У цей час країна перетворюється на суцільне згарище.

Важко пояснити мотиви, якими користуються певні громадяни, спалюючи луки, очерет і лісопосадки. Якщо відкинути свідомих злочинців та психічно хворих людей (піроманія є психічна хвороба, яка виражається у невмотивованій пристрасті до підпалів), можна відокремити 2 групи людей:

1) Ті, хто у зв’язку з необізнаністю, вважають, що роблять добру справу «розчищуючи місце для молодої рослинності»
2) Фермерів, які намагаються таким чином заощадити кошти: замість дискування, знищують стерню на полях вогнем, звідки пожежа перекидається на лісопосадки та луки.

Насправді, і ти, й інші наносять велику шкоду не тільки довкіллю, але й сільськогосподарським угіддям. Згоріла трава не дає перегній — через це ґрунт позбавляється гумусу. Постійне випалювання рослинного покриву порушує водний обмін між грунтом і атмосферою. Вигорання сухостою позбавляє ґрунт природного відбивача сонячного світла — це випаровує вологу, яка залишилась в землі після пожежі. Волога перестає потрапляти до водних горизонтів та поверхневих водойм. Це призводить до зникнення води в колодязях та свердловинах. Річки та ставки міліють та заростають очеретом. Наша місцевість повільно перетворюється на пустелю.

У полум’ї гинуть не тільки трильйони організмів, які забезпечують біологічне рівновагу нашої екосистеми і родючість грунту, але й безліч тварин на комах. А дим від згарищ призводить до виникнення онкологічних та інших захворювань у людей.

Слід пам’ятати, що підпал — це адміністративне правопорушення. А у випадках, коли він наносить суттєву шкоду довкіллю, призводить до пошкодження майна, спричиняє масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки — передбачає і кримінальну відповідальність: штраф від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років.

Стаття 245. Знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу.
1. Знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом.
Щоб припинити подальше знищення довкілля, гожен громадянин повинен усвідомити велику шкоду підпалів, проводити роз’яснювальну роботу, та, по можливості, долучатися до гасіння пожеж.

Добавить комментарий