Народный блоггер

Як притягнути до відповідальності орган місцевого самоврядування за сміттезвалища?

Відповідальність в економічному праві є важливим складовим елементом правового забезпечення раціонального природокористування, відновлення екологічних об’єктів та охорони довкілля.

Спори, пов’язані з порушенням законодавства про охорону та використання земель

Причинами виникнення спорів, пов’язаних з охороною та використанням земель, стало невідшкодування в добровільному порядку шкоди, заподіяної державі внаслідок недотримання вимог Закону України «Про відходи» та Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», зокрема щодо отримання дозволів та лімітів на розміщення відходів, а також перевищення обсягів вивезення побутових відходів.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі, у тому числі орендарі земельних ділянок, зобов’язані дотримуватись вимог земельного та природоохоронного законодавства, проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не спричиняють шкідливого впливу на стан земель, вживати заходів щодо запобігання негативному екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків останнього.

Статтею 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено обов’язок суб’єктів права власності на відходи вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.

Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів, з додержанням санітарних і екологічних норм, способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров’я людей.

Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об’єкти мають використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів.

Як засвідчив проведений аналіз судової практики, господарські суди по-різному підходять до вирішення питання визначення належного відповідача у спорах про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про відходи (стаття 43 Закону України «Про відходи» та стаття 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища») у випадках, коли контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства на території, підвідомчій відповідній місцевій раді, встановлювався факт правопорушення, вчиненого невстановленими особами.

Як правило, позови в таких випадках заявлялись до органу місцевого самоврядування (відповідна місцева рада). Позовні вимоги обґрунтовувались порушенням відповідачем вимог Закону України «Про відходи» (статті 21, 42) та вимог Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (статті 55, 68).

Шкода розраховується згідно Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища 27.10.97 р. № 171 (у редакції наказу Мінприроди від 04.04.2007 р. № 149).

Позиція Дніпровської екоінспекції та деяких судових рішень полягає в тому що згідно з п. 1.2 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 171 від 27.10.1997 року, на підставі якої власне і зроблено розрахунок шкоди за несанкціоноване сміттєзвалищета, заподіяної сільською радою засміченням земельної ділянки неможливо нарахувати шкоду сільскій раді, у зв’язку з тим, що ця Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб’єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності.

Отже, Методика поширюється лише на правовідносини відшкодування шкоди суб’єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення чи засмічення земель відходами. Оскільки, сільська рада, як орган місцевого самоврядування, не є суб’єктом господарювання в розумінні ч. 2 ст. 55 ГК України, відтак, розрахунок позивачем розміру шкоди, як завданої сільською радою, на підставі вказаної Методики, не відповідає чинному законодавству.

Але ж маємо приклади, коли ця методика застосовується до органу місцевого самоврядування та приймається до розгляду судом:
Приклад 1 http://vgsu.arbitr.gov.ua/docs/28_2348638.html
Приклад 2 https://scourt.info/doc/AAP7s5

Останнє рішення не на користь екоїнспекції, але з зовсім інших причин (брак доказів):

Враховуючи викладені обставини справи, слід погодитись з висновком місцевого господарського суду про те, що протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) Тернопільської міської ради та її вина у виникненні на території міста Тернополя несанкціонованого сміттєзвалища матеріалами
справи не підтверджується.

Суть:

На підставі проведеної перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, Тернопільський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду Тернопільської області із позовом у даній справі про стягнення з Тернопільської міської ради шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок розміщення на території міста Тернополя несанкціонованого сміттєзвалища твердих побутових відходів в розмірі 10543,50 грн., розрахунок якої проведено на підставі Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997 року № 171.

Приклад 3 http://www.arbitr.gov.ua/docs/28_1317466.html

Розрахунок відшкодування шкоди від забруднення земель Новотроїцької селищної ради твердими побутовими відходами (земельна ділянка біля с. Новоукраїнка) був зроблений позивачем на підставі «Методики визначення розмірів шкоди , зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої наказом Мінекобезпеки № 171 від 27.10.1997р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України № 285/2825 від
05.05.1998р. Загальна сума збитку, заподіяного державі склала 6810грн. (л.с.12-14).

Не задоволено також з інших причин (нижче):

В той же час є таке роз’яснення —  http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/n0003600-09/page2

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Про результати вивчення та узагальнення судової практики вирішення господарськими судами спорів, пов’язаних з охороною навколишнього природного середовища

Статтею 15  Закону   України   «Про   охорону   навколишнього природного   середовища»  (  1264-12  )  встановлені  повноваження місцевих рад у галузі охорони навколишнього природного  середовища (зокрема  здійснення  контролю  за  додержанням  законодавства про охорону навколишнього природного середовища),  відповідно до  яких місцеві   ради   несуть  відповідальність  за  стан  навколишнього природного  середовища  на  своїй  території  і  в   межах   своєї компетенції.

Як вбачається  зі змісту повноважень,  місцеві ради не несуть відповідальності за   порушення   законодавства   про    охорону навколишнього    природного    середовища    на    їх    території невстановленими особами.  Сільська рада  не  входить  до  переліку осіб,  які  згідно  із  статтею  68  Закону  України  «Про охорону
навколишнього природного середовища» ( 1264-12  )  та  статтею  43 Закону   України   «Про   відходи»   (   187/98-ВР  )  зобов’язані відшкодовувати шкоду,  заподіяну внаслідок порушення законодавства про  охорону  навколишнього  природного середовища,  оскільки не є установою, діяльність якої пов’язана з відходами.

При розгляді  спорів  щодо  відшкодування   шкоди,   завданої забрудненням  і  засміченням  земельних  ресурсів,  судам належить також ретельно досліджувати правові  підстави  для  застосовування такої відповідальності.

Між іншим,

не в усіх випадках  господарськими  судами  вірно  встановлюється  наявність таких елементів складу цивільного правопорушення як протиправність дій  (бездіяльності)  заподіювана  шкоди,  причинний  зв’язок  між протиправною  поведінкою  та  заподіяною шкодою,  вина особи,  яка заподіяла шкоду, та розмір заподіяної шкоди;

Таким чином можливо нарахування збитків та пов’язувати це з бездіяльністю посадової особи органа місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про відходи» (в редакції від 02.12.2010 року, чинній на час проведення перевірки) територіальні громади є власниками відходів, що утворюються на об’єктах комунальної власності чи знаходяться на їх території і не мають власника або власник яких невідомий (безхазяйні відходи).

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про відходи» та ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення питань щодо розміщення на своїй території об’єктів поводження з відходами, ліквідації несанкціонованих звалищ відходів, збирання, утилізації та знешкодження побутових відходів віднесено до відання органів місцевого самоврядування.

Тобто, стягнути шкоду с сільської ради ми не можемо, але притягнути до відповідальності як особу яка своїми діями (бездіяльністю) спричинила цю шкоду державі (в особо крупному розміру) цілком можливо. Все це підпадає під ст. 367 «Службова недбалість» або 237 «Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення».

Тобто екологічна інспекція повинна нарахувати шкоду згідно методики по факту порушення законодавства про охорону навколишнього природного
середовища на території Орлівщанської сільської ради невстановленими особами. Сумма цієї шкоди буде доказом у кримінальній справі.

Ссылки по теме:

Related Articles