Народный блоггер

РОЗ`ЯСНЕННЯ права на проведення в залі судового засідання фотозйомки, відео- та аудіозапису

Суд

«Про судову практику застосування положень ч. 3 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в частині забезпечення права на проведення в залі судового засідання фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів», — без отримання окремого дозволу суду

Неурядовою організацією «Відкрита Україна» в межах реалізації проекту «Відкритий Суд», за партнерства з Верховним Судом України, Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, 70 національними судами, Проектом Європейського Союзу «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» та WNISEF здійснено відео-фіксацію понад 3000 судових справ в порядку цивільного, господарського, кримінального, адміністративного судочинства.

З метою забезпечення правильного та однакового застосування законодавства в процесі розгляду судами України цивільних, кримінальних, адміністративних, господарських справ в частині забезпечення реалізації положень ч. 3 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та гарантування права на проведення в залі судового засідання фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів, ГО «Відкрита Україна» (Проект «Відкритий Суд») вважає за необхідне надати судам, прокурорам, адвокатам, юристам, представникам засобів масової інформації та іншим особам, які беруть участь у судовому засіданні у якості сторін, третіх осіб, або знаходяться в залі судового засідання на законних підставах («вільні слухачі») такі роз’яснення :

1. Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

У Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що верховенство права — це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони.

2. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Натомість, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).

3. Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства віднесено гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами.

4. На розвиток конституційних гарантій гласності судового процесу спрямовані окремі положення чинного законодавства, які регламентують порядок реалізації права зацікавленої особи на проведення в залі судового засідання фотозйомки, відео — та аудіо запису.

5. Положеннями Цивільного процесуального кодексу України (ст. 3), Господарського процесуального кодексу України (ст. 4-4), Кодексу адміністративного судочинства (ст. 12), Кримінального процесуального кодексу України (ст. 27) передбачається, що проведення в залі судового засідання фотозйомки, відео- та аудіозапису допускається як безпосередньо учасниками конкретної судової справи так і особами, які присутні в залі судового засідання на законних підставах («вільні слухачі»).

6. З системного аналізу процесуальних актів та положень чинного законодавства, які регулюють відносини з відправлення правосуддя в цивільних, адміністративних, господарських, кримінальних справах вбачається відособлене правове регулювання порядку проведення в залі судового засідання фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням:

1) стаціонарної апаратури;

2) портативних засобів (пристроїв).

Зокрема, положеннями ч. 8 ст. 6 ЦПК України, ч. 8 ст. 12 КАС України, ч. 6 ст. 27 КПК України регламентується порядок проведення в залі судового засідання фото-, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури (а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню), — що допускається виключно на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі. Цим самим, передбачається наступний порядок реалізації даного права: заявлення зацікавленою особою перед судом відповідного клопотання про застосування стаціонарної апаратури для вчинення фото-, відео-, звукозапису або ж транслювання судового засідання, з’ясування думки осіб, які беруть участь у справі, отримання згоди зазначених осіб на такі дій та постановлення судом відповідного мотивованого рішення у формі ухвали про надання судом дозволу на реалізацію вказаного права або ж відмову у наданні такого дозволу з наведенням мотивів рішення.

Натомість, право на застосування портативних пристроїв, яке гарантоване у всіх процесуальних кодексах, є безумовним та є складовою процесуального правового статусу особи, яка бере участь у справі або ж перебуває в залі судових засідань на інших підставах: відповідно до ч. 8 ст. 6 ЦПК України учасники цивільного процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові записи, а також використовувати портативні аудіотехнічні пристрої; відповідно до ч. 8 ст. 12 КАС України, особи, присутні в залі судового засідання, можуть використовувати портативні аудіотехнічні засоби; відповідно до ст. 6 КПК України, кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої. При цьому, право на вчинення письмових записів, нотатків, стенограм, та право на використання саме портативних пристроїв не потребує отримання додаткового дозволу суду, оскільки правова конструкція, яка застосовується у актах процесуального законодавства передбачає гарантованість реалізації вказаних прав у ході судового розгляду.

7. Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» № 192-VIII від 12 лютого 2015 року внесено зміни до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та передбачено, що учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом.

Отже, дана норма права передбачає правову регламентацію порядку використання портативних засобів у ході розгляду судової справи.

Закон № 192-VIII, як і відповідні процесуальні нормативні акти, передбачає, що трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду.

Не містить Закон № 192-VIII і змін до правової регламентації порядку вчинення фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням стаціонарної апаратури, — отже й надалі відповідно до процесуального законодавства передбачається отримання дозволу суду у разі необхідності використання зацікавленою особою стаціонарної апаратури.

8. Таким чином, введення в дію Закону № 192-VIII не створює правової колізії в застосуванні законодавства (між положеннями ч. 3 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та положеннями ЦПК, ГПК, КАС, КПК): Закон № 192-VIII не передбачає інший порядок вирішення питання про дозвіл на проведення фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням стаціонарної апаратури чи трансляції судового засідання. Натомість, Закон № 192-VIII доповнює обсяг процесуальних прав осіб на використання не тільки аудіотехнічного портативного пристрою, але й портативного пристрою для проведення фото-, відеозапису судового процесу, — без необхідності отримання окремого дозволу суду.

9. Відмова окремих судів у застосуванні чинної норми права, — ч. 3 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (та будь – які обмеження зацікавленої особи у реалізації гарантованого права на вчинення фотозйомки, відео- та аудіозапису судового процесу за допомогою портативних пристроїв) — з посиланням на колізію чи інші суперечності в законодавстві, — є такою, що не відповідає вимогам верховенства права, і такою, що має спрямування на обмеження конституційного принципу гласності судового процесу та тягнуть за собою відповідальність передбачену законодавством.

10. Перепони окремих органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб у застосуванні чинної норми права, ч. 3 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (та будь – які обмеження зацікавленої особи у реалізації гарантованого права на вчинення фотозйомки, відео- та аудіозапису судового процесу за допомогою портативних пристроїв) — трактуються як такі, що спрямовані на обмеження конституційного принципу гласності судового процесу та тягнуть за собою відповідальність передбачену законодавством.

11. Положення ч. 3 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (зокрема, в частині реалізації права на проведення в залі судового засідання фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду) підлягає неухильному дотриманню та застосуванню органами державної влади та всіма іншими суб’єктами відповідних правовідносин, що випливає з наступного.

Відповідно до положень ст. 75 Конституції України, єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент — Верховна Рада України.

Згідно положень ст. 91 Конституції України, Верховна Рада України приймає закони, більшістю від її конституційного складу; виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; судоустрій, судочинство, статус суддів.

Закони України, як акти вищої юридичної сили, поширюють свою дію на відповідні суспільні відносини, а їх положення є обов’язковими до виконання необмеженим колом осіб . Конституція України та чинне законодавство не передбачає можливості будь – якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, фізичної чи юридичної особи відмовитися виконувати положення закону, якщо такий закон набув чинності.

Таким чином, невиконання (недотримання, порушення) положень ч. 3 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (зокрема, в частині забезпечення реалізації права на проводення в залі судового засідання фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду) тягне за собою відповідальність, передбачену законом в залежності від фактичних обставин протиправної поведінки (в тому числі, — постановлення завідомо неправосудного рішення або ж перешкоджання професійній діяльності тощо).

12. Слід звернути увагу зацікавлених суб’єктів, що право на здійснення фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів реалізується без отримання окремого дозволу суду, — що виключає можливість розгляду судом по суті та вирішення заяв (клопотань) про отримання такого дозволу. Отримавши заяву (клопотання) про надання дозволу на вчинення вище зазначених дій, суд роз’яснює заявнику його безумовне право на здійснення фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів на підставі ч. 3 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та без отримання окремого дозволу суду.

13. Слід звернути увагу зацікавлених суб’єктів, що право на здійснення фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів реалізується без отримання окремого дозволу суду, — що виключає можливість постановлення судом ухвали про дозвіл або відмову в дозволі на реалізацію такого права.

При цьому, суд не приймає рішення з даного приводу ані у формі окремих процесуальних документів ані у формі внесення його змісту до журналу судового засідання.

Постановлення ухвали про дозвіл чи відмову у дозволі на здійснення фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів розглядається як порушення ст. 19 Конституції України, у відповідності до положень якої органи державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

14. Слід звернути увагу зацікавлених суб’єктів, що право на здійснення фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів реалізується без отримання окремого дозволу суду, — що не припускає видалення суду до нарадчої кімнати для обговорення чи вирішення даного питання, оскільки, законодавство не передбачає можливості прийняття окремого процесуального рішення з даного питання.

15. Слід звернути увагу зацікавлених суб’єктів, що право на здійснення фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів реалізується без отримання окремого дозволу суду, — що виключає необхідність з’ясування судом думки та отримання згоди учасників справи чи їх представників щодо можливості реалізації даного права іншими особами, які користуються гарантією гласності судового процесу.

Незгода осіб, що беруть участь у справі (однієї особи або ж всіх у сукупності) з приводу здійснення фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів не приймається судом до уваги, — якщо розгляд справи відбувається у відкритому судовому засіданні, — з огляду на те, що чинне законодавство не передбачає необхідність отримання дозволу суду на такі дії, та, відповідно постановлення даного питання на обговорення та подальше його вирішення з урахуванням думки осіб, що беруть участь у справі.

Натомість, з’ясування думки та отримання згоди осіб, що беруть участь у справі є обов’язковим у разі розгляду клопотання про надання дозволу на здійснення фото-, аудіо-, відеозапису з використанням стаціонарної апаратури або ж у разі наявного клопотання зацікавлених осіб про вчинення трансляції судового засідання, — що випливає з прямих вимог законодавства про необхідність заявлення відповідного клопотання про застосування стаціонарної апаратури для відео фіксації судового засідання (або ж трансляції судового засідання), наступного з’ясування думки осіб, що беруть участь у справі, отримання згоди таких осіб та прийняття судом відповідного процесуального рішення.

16. Забезпечуючи гарантії реалізації особою права на проведення в залі судового засідання фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, — суд керується технічною характеристикою засобу (пристрою), який призначений для вчинення вказаних дій.

Портативними є пристрої, які здатні до роботи (фотозйомки, відео- та аудіозапису) при переміщенні у просторі та які за своїми властивостями можуть функціонувати без обов’язкового стаціонарного встановлення та без обов’язкового безперебійного живлення від мережі.

Слід зазначити, що саме використання портативного пристрою за допомогою штативу чи іншого допоміжного обладнання не впливає на визначення даного пристрою як портативного, та не засвічує належність пристрою до стаціонарного, оскільки портативний пристрій може функціонувати і без застосування такого допоміжного обладнання.

17. Слід звернути увагу зацікавлених осіб на тому, що положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачають реалізацію права на проведення в залі судового засідання фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, — але з урахуванням обмежень, установлених законом.

Загальними обмеженнями, притаманними для проваджень у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах є наступні: у разі вчинення особою дій, що свідчать про неповагу до суду або учасників судового процесу, така особа за вмотивованим рішенням суду може бути видалена із зали судового засідання, — що призводить до подальшого припинення права особи на вчинення фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів.

При цьому, зазначена норма права не може підлягати застосуванню для обмеження конституційного принципу гласності судового процесу: так, неповагою до суду не може вважатися власне реалізація особою передбачених законодавством прав, зокрема права на проведення в залі судового засідання фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів.

18. Спеціальний порядок реалізації принципу гласності судового процесу передбачається в ході розгляду судової справи у закритому судовому засіданні.

Потрібно прийняти до уваги, що презумпцією відправлення правосуддя у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах є відкритість судового процесу, — що означає відкритий розгляд справи, відкритість інформації про справу як для сторін, третіх осіб та будь – яких інших осіб, право будь – яких осіб бути присутнім в залі судового засідання, вчиняти фотозйомку, відео- та аудіозапис судового засідання тощо.

Як виняток з презумпції відкритості судового процесу, законодавство містить передумови до розгляду справи в закритому судовому засіданні за клопотанням сторони та з обов’язковим постановленням обґрунтованої ухвали суду з відповідним мотивуванням.

Обмеження в застосуванні принципу відкритості судового розгляду справи мають виключний перелік, який не підлягає розширеному тлумаченню судом, суб’єктами владних повноважень чи іншими особами.

Зокрема:

— відповідно до ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України, закритий судовий розгляд допускається у разі, якщо відкритий розгляд може привести до розголошення державної або іншої таємниці, яка охороняється законом, а також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, з метою забезпечення 1) таємниці усиновлення, 2) запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у справі, або 3) відомостей, що принижують їх честь і гідність.

— відповідно до ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України, закритий судовий розгляд допускається у разі, коли це суперечить вимогам щодо охорони 1) державної,                2) комерційної або 3) банківської таємниці, або 4) коли сторони чи одна з сторін обґрунтовано вимагають конфіденційного розгляду справи і подають відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті. Про розгляд господарської справи у закритому засіданні або про відхилення клопотання з цього приводу виноситься ухвала.

— відповідно до ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою може оголосити судове засідання або його частину закритими з метою 1) нерозголошення державної чи 2) іншої таємниці, що охороняється законом, 3) захисту особистого та 4) сімейного життя людини, 5) в інтересах малолітньої чи неповнолітньої особи, а також в інших випадках, установлених законом.

— відповідно до ст. 27 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у випадках: 1) якщо обвинуваченим є неповнолітній; 2) розгляду справи про злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; 3) необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи; 4) якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом; 5) необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Також, відповідно до ч. 3 ст. 27 Кримінального процесуального кодексу передбачається, що особисті записи, листи, зміст особистих телефонних розмов, телеграфних та інших повідомлень можуть бути оголошені у відкритому судовому засіданні, якщо слідчий суддя, суд не прийме рішення про їх дослідження у закритому судовому засіданні на підставі пункту 3 частини другої цієї статті.

Приймаючи до уваги положення процесуального законодавства, слід дійти висновку, що право на участь в закритому судовому засіданні може бути реалізовано виключно учасниками розгляду справи, — що позбавляє можливості будь – якої іншої особи бути присутньою в залі судового засідання під час розгляду справи, так і реалізувати наслідкові права, — зокрема право на вчинення фотозйомки, відео- та аудіозапису судового засідання.

19. Слід звернути увагу зацікавлених осіб, що ухвала суду про проведення закритих засідань у справі для того має бути мотивована, та, з огляду на процесуальні вимоги, — містити посилання на вичерпні підстави для прийняття такого рішення з відповідним обґрунтуванням необхідності та правомірності застосування тієї чи іншої норми права.

Ухвала про розгляд справи в закритому судовому засіданні виноситься в нарадчій кімнаті, та оголошується в залі судових засідань.

Винесення судом ухвали про закрите судове засідання позбавляє можливості будь – якої особи, яка не є безпосереднім учасником справи, бути в подальшому присутньою під час судових засідань, та наслідково вчиняти фотозйомку, відео- та аудіозапис судового процесу.

20. В частині вирішення питання про можливість вчинення фотозйомки, відео- та аудіозапису в закритому судовому засіданні безпосереднім учасником розгляду справи (позивач, відповідач, представники сторін, обвинуваченого тощо) слід виходити з наступного.

Закрите судове засідання передбачає присутність у залі судового засідання та участь у справі винятково осіб, які наділені відповідним процесуальним статусом учасника справи. Мета закритого судового засідання передбачає створення умов для нерозголошення відомостей та обставин, які стають предметом обізнаності та дослідження в залі судового засідання будь – якими іншими особами перед невизначеним колом осіб.

У іншому ж, особи, які беруть участь у справі під час закритого судового розгляду, вправі користуватися всіма процесуальними правами, якими вони наділені відповідно до процесуального статусу. Зокрема, відповідно до ч. 6 ст. 6 Цивільного процесуального кодексу України, ч. 4 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться з додержанням усіх правил відповідного судочинства.

З огляду на те, що право на застосування портативних пристроїв, поряд з правом на вчинення письмових записів, нотатків, ведення стенограми є правом, яке належне учаснику справи, — таке право не обмежується за наслідком постановлення судом ухвали про розгляд справи у закритому засіданні.

Постановляючи ухвалу про закритий судовий розгляд суддя роз’яснює учасникам справи обов’язок не розголошувати відомості, які стали їм відомі в ході розгляду справи. Водночас, суд не вправі обмежити право учасника справи на вчинення письмових записів, нотатків, ведення стенограми, здійснення фотозйомки, відео- та аудіозапису судового процесу.

Таким чином, особа, яка бере учать у справі, навіть якщо така справа розглядається в порядку закритого судового засідання, — вправі здійснювати фотозйомку, відео- та аудіозапис судового процесу з використанням портативних пристроїв та без дозволу суду. Однак така особа позбавлена можливості оприлюднювати інформацію, яка стала їй відома в ході розгляду справи перед невизначеним колом осіб, які не є учасниками справи. За наслідком порушення таких процесуальних вимог настає відповідальність, передбачена законом.

Слід додатково звернути увагу зацікавлених суб’єктів, що інформація, яка була отримана в закритому судовому засіданні за допомогою використання портативних пристроїв може бути спрямована до відповідних органів державної влади для вжиття відповідних заходів реагування (в тому числі, до органів, які виконують правоохоронну функцію) за умови, що така інформація містить дані про правопорушення з боку фізичних осіб, юридичних осіб, суб’єктів владних повноважень або інших осіб. Цим самим, повідомлення відомостей, що стали відомі в ході закритого розгляду справи, у такому порядку, — не вважається порушенням вимог ухвали суду про розгляд справи у закритому судовому засіданні, оскільки інформація спрямовується до органів державної влади, на яких покладається виконання функцій держави.

21. Процесуальне законодавство передбачає, що якщо під час закритого судового засідання буде встановлено, що інформація з обмеженим доступом є суспільно необхідною або доступ до інформації обмежено з порушенням закону, суд постановляє ухвалу про її дослідження у відкритому судовому засіданні (ч. 5 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства).

З огляду на імплементацію в процесуальне законодавство України принципів застосування аналогії закону (у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини) та аналогії права (за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права), — суд, розглядаючи справи за правилами цивільного, господарського, адміністративного, кримінального судочинства наділений правом на дослідження інформації з обмеженим доступом у відкритому судовому засіданні, — про що постановляє ухвалу, обов’язку до виконання.

22. Приймаючи до уваги окремі застереження про можливе порушення особистих немайнових прав учасників судової справи в зв’язку з фотозйомкою, відео- та аудіозаписом в ході судового засідання, слід звернути увагу на наступне.

Судами у окремих справах, всупереч вимогам законодавства, порушувалося право зацікавлених осіб на проведення фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням портативних пристроїв.

Підставою для винесення ухвали про заборону вчинення правомірних дій слугувало посилання на необхідність дотримання прав фізичної особи, яка приймає участь у розгляді судової справи (позивач, відповідач, представники тощо). При цьому, суди виходили в мотивуванні з положень ст. 307 Цивільного кодексу України, які регламентують порядок проведення фото-, кіно-, теле- та відеозйомок).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 307 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

Відповідно до ч. 3 ст. 307 Цивільного кодексу України, знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом.

Проте, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні цивільне законодавство не застосовується (ст. 1 Цивільного кодексу України).

При цьому відносини, що складаються в зв’язку з відправленням правосуддя (та участю особи у відповідному процесуальному статусі (позивач, відповідач, третя особа, обвинувачений тощо) за своєю правовою природою не є цивільними відносинами, а є по суті відносинами зі здійснення державної влади: фізична особа не перебуває з судом у цивільних відносинах.

Так, відповідно до ст. 6 Конституції України, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, а юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

При цьому, процес здійснення правосуддя відбувається в порядку, який передбачений процесуальним законодавством.

Особа, яка приймає участь у справі, в залежності від процесуального статусу наділяється обсягом процесуальних прав та обов’язків, які здійснює та яких дотримується у порядку, який визначений правилами того чи іншого різновиду судочинства.

Тому, особа, яка бере участь у справі під час її розгляду в порядку цивільного, господарського, адміністративного, кримінального судочинства не вступає з судом чи з будь – якими особами у цивільні майнові чи особисті немайнові правовідносини, а підкоряється публічно – правовому процесуальному порядку захисту порушеного, невизнаного, оспорюваного права (стосовно кримінального провадження — переслідується завдання захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження).

Відмова окремих судів у застосуванні чинної норми права, — ч. 3 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (та будь – які обмеження зацікавленої особи у реалізації гарантованого права на вчинення фотозйомки, відео- та аудіозапису судового процесу за допомогою портативних пристроїв, — шляхом прийняття тих чи інших процесуальних ухвал) — з посиланням на особисті права фізичної особи в частині надання дозволу на такі дії, є такою, що не відповідає вимогам верховенства права, і такою, що має спрямування на обмеження конституційного принципу гласності судового процесу та тягнуть за собою відповідальність передбачену законодавством.

23. Приймаючи до уваги окремі застереження про можливе порушення особистих немайнових прав учасників судової справи в зв’язку фотозйомкою, відео- та аудіозаписом в ході судового засідання, слід додатково звернути увагу на наступне.

Частиною 3 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду.

В розрізі окреслених норм права, закон регламентує порядок здійснення відео фіксації судового процесу, як процесу відправлення правосуддя, а не окремої фізичної особи. Цим самим будь – які посилання фізичної особи на порушення її особистих немайнових прав виключаються.

24. Приймаючи до уваги окремі застереження про можливе порушення в ході судового засідання особистих немайнових прав судді, прокурора або іншого суб’єкта владних повноважень в зв’язку фотозйомкою, відео- та аудіозаписом, слід надати роз’яснення, що зазначені особи в ході судового засідання здійснюють повноваження на виконання функцій та в інтересах держави, однак не реалізують особисті немайнові чи майнові права та інтереси. Посилання судді, прокурора або іншого суб’єкта владних повноважень на порушення особистих прав за таких умов є безпідставним, а з огляду на те, що вчиняється особою, яка наділена владними повноваженнями, — і тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством з обов’язковим врахуванням того, що така поведінка вчиняється всупереч ст. 19 Конституції України та порушує принцип гласності судового процесу.

*Умовні скорочення:

ЦПК – Цивільний процесуальний кодекс України;

ГПК – Господарський процесуальний кодекс України;

КАС – Кодекс адміністративного судочинства;

КПК – Кримінальний процесуальний кодекс України.

Станіслав Батрин, кандидат юридичних наук,
керівник проекту «Відкритий Суд»

Ссылки по теме:

Related Articles