Народный блоггер

Можно ли доверить нашему государству сверхпроектный срок эксплуатации АЭС?

Чернобыльская АЭС

Можно ли доверить нашему государству сверхпроектный срок эксплуатации АЭС? Я удивлен, но есть люди, озабоченные этим вопросом! Почитайте (эта проблема посерьезней свалок и отходов):

(В прошлом году я написал несколько заметок по этой теме)

Шановні друзі і колеги, захисники Творіння Божого!

13 вересня 2016 року об 11:00 відбудеться засідання Колегії Державної інспекції ядерного регулювання України, на якому планується розглянути питання: «Про продовження експлуатації енергоблоку № 1 Запорізької АЕС у понадпроектний термін за результатами періодичної переоцінки безпеки», тобто планується затвердити проект ліцензії на понад
проектну експлуатацію 30-ти річного ядерного блоку № 1 ЗАЕС.

Якщо хтось з Вас там може бути, будь ласка нагадайте пану Божко та його соратникам, що найбільше поселення 30-ти км. зони Запорізької АЕС вже висловило своє відношення до цієї авантюри на громадських слуханнях, що відбулися у м. Нікополі 12.10.2015 року, де у першому пункті резолюції міститься звернення до уряду України та ДІЯРУ: «Припинити ризиковану практику використання у понадпроектний період старих ядерних реакторів та прийняти нову Енергетичну стратегію України, засновану на без’ядерних, відновлювальних засобах генерації електроенергії, на енергоефективності та енергоощадливості».

У відповідь, чергові слухання з цієї проблеми, ДІЯРУ, всупереч вимогам громадськості та органів місцевого самоврядування найбільшого поселення 30-ти км. зони спостереження ЗАЕС, провело вже у місті атомників Енергодарі, так і не згадавши там про прийняту у Нікополі резолюцію.

7 вересня 2016 року, в останній день приймання Держатомрегулювання зауважень і пропозицій щодо понад проектної експлуатації енергоблоку №1 Запорізької АЕС невідомі заблокували електронну пошту та скриньки спілки «Громадянський дозор» і другий транш наших зауважень до проекту рішення ДІЯРУ ми були вимушені відправити лише вранці 8.09.2016 на що отримали від ДІЯРУ листа: «Відповідно до оголошення Держатомрегулювання про продовження терміну експлуатації енергоблоку №1 Запорізької АЕС від 08.08.2016 публічне громадське обговорення цього питання розпочато 08.08.2016 та завершене 07.09.2016.
Зауваження та пропозиції №2 спілки «Громадянський дозор», викладені у електронній пошті від 08.09.2016 Держатомрегулюванням не розглядаються.
З повагою, Козулько Тарас Вікторович

Завідувач Сектору інформаційно-аналітичного забезпечення та зв‘язків з громадськістю Державна інспекція ядерного регулювання України.

Тому дуже просимо всіх, хто має змогу взяти участь у засіданні
колегії ДІЯРУ оголосити, чи нагадати там наші короткі зауваження та пропозиції щодо теми засідання ( надаються нижче).

Зауваження та пропозиції № 2 спілки “Громадянський дозор»
до проекту рішення ДІЯРУ щодо Заяви про внесення змін до ліцензії серії ЕО №000196 на право здійснення діяльності «експлуатація ядерних установок Запорізької АЕС» у зв’язку із забезпеченням безпечної довгострокової експлуатації енергоблоку №1 Запорізької АЕС на енергетичних рівнях потужності після досягнення встановленого проектом
строку служби.

В документах, наданих на сайті ДІЯРУ з метою публічного громадського обговорення питання про можливість продовження експлуатації ядерної установки — енергоблоку № 1 Запорізької АЕС відсутній розділ “Здоров’я населення”, хоча стан здоров’я населення прилеглих до Запорізької АЕС
територій є основним, загальниим критерієм екологічного благополуччя, який фокусує у собі всі інші показники. І без цього показника запропонований проект не повинен втілюватися в життя.

Між тим, у найбільшому поселенні 30-ти км. зони спостереження
Запорізької АЕС м. Нікополі коефіцієнт смертності населення з 2004 року досягає 18-19%. У 2010 році він складав 18,1% (в Україні -15,2%, у Дніпропетровській обл. – 16,3% (Держстат України). У віковій групі 25 – 39 років в Нікополі спостерігається нез’ясований рівень над смертності.

У 2011 році, в рейтингу розвитку 45 найбільших міст України Нікополь у сусідстві Запорізькою АЕС зайняв 44 місце в категорії «ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ І БЕЗПЕКА ЖИТТЯ», що стало свідченням перетворення колись благодатного південного міста в одне їх самих небезпечних для життя і
здоров’я поселень України.

Проведене в рамках першого стратегічного планування розвитку Никополя дослідження показало, що наявність АЕС по сусідству з Нікополем є найважливішим негативним чинником, перешкоджаючим стійкому розвитку міста і сприяючим його деградацію.

Сьогодні достовірно відомо, що будь-яка, навіть ідеально працююча АЕС в результаті розповсюдження радіонуклідів, що утворюються і викидаються в навколишнє середовище при роботі ядерного реактора, надає неминуче і постійне радіоактивне забруднення навколишніх ближніх і дальніх територій. Це враховується і нормами радіаційної безпеки, встановлюючими санітарно — захисну (небезпечну) зону навколо кожної АЕС. Але радіаційний вплив АЕС розповсюджується далеко за межі санітарно-захисних зон і це переконливо доводить колишній керівник центру екологічної політики при Президенті Росії, академік А.Яблоков, який присвятив даній проблемі серію праць під загальною назвою «Ядерна міфологія».

Олексій Яблоков указує, що радіонукліди, що розповсюджуються навколо будь-якої АЕС, визначають підвищені рівні опромінювання навколо кожної з атомних станцій. При цьому, встановлено, що в 10-15-кілометровій кільцевій зоні ( а по розі вітрів і багато далі) рівні радіоактивного забруднення біологічних об’єктів наближаються до небезпечних.
Радіоактивне забруднення навколишнього середовища навколо всіх АЕС простежується на декілька десятків кілометрів від станції, а по напряму пануючих вітрів – і на більш ніж 100 км. Колективна еквівалентна доза опромінювання формується навколо кожної АЕС в результаті опромінювання людей, що проживають на відстані до 500 км від АЕС.

Це робить атомну енергетику екологічно безнадійно брудною. І в цих обставинах злочинно ігнорувати елементарні зусилля, які необхідні задля зниження антропогенного впливу ЗАЕС і звершення її експлуатації у проектні терміни.

У висновку державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки за матеріалами звіту з періодичної переоцінки безпеки енергоблоку № 1 Запорізької АЕС та у самому звіті і проекті ОВНС ігноруються факти, які говорять про те, що навіть безаварійно працюючі АЕС небезпечні.

При нормальній роботі АЕС викиди радіонуклідів через вентиляційні труби призводять до зростання числа ракових захворювань навколо АЕС.

Розробники ОВНС чи цього не знають, або спеціально не наводять наукові дані німецьких і американських дослідників. У той же час розробниками ОВНС проігноровані численні дані про негативний вплив роботи АЕС на захворюваність певних груп населення у цих місцевостях.

Згідно з результатами досліджень, проведених за завданням Федерального відомства радіаційної безпеки (Bundesamt für Strahlenschutz), захворювання на лейкемію серед дітей у віці до п’яти років зустрічаються тим частіше, чим ближче вони проживають до однієї з діючих у Німеччині АЕС. Дослідження проводилися Інститутом медичної статистики, епідеміології та інформатики у співпраці з Клінічним центром університету Майнца з 2003 року. Для кожного з 16 місць розташування АЕС було обрано 3 прилеглих округу, дані по яких аналізувалися.

Дослідження показали наявність істотного зростання (на 54%) випадків раку у дітей молодше 5 років, що проживають на відстані менше 5 км від атомних станцій Німеччини. Особливо помітний ріст числа захворювань лейкемією у дітей до 5 років — в 1,7 рази. Більш ретельні дослідження дозволяють говорити про зростання кількості випадків лейкемії в 2 рази.

Коаліція попередження раку США представила результати обстеження 268 графств, розташованих на відстані до 80 км навколо військових атомних виробництв і цивільних АЕС. Зафіксовано суттєве збільшення смертності від раку грудей в обстежених районах.

Первинна захворюваність по злоякісним новоутворенням за останні три роки в районі Балаковської АЕС зросла на 16,5%. У онкодиспансері р. Вольська, обслуговуючого 10 районів області 50% контингенту — балаковці. За 10 останніх років не було жодного року, щоб загальна дитяча захворюваність знижувалася, спостерігається тільки її зростання. У першу чергу це стосується захворюваності органів дихання, яка складає 57% від усіх хвороб. У 10 разів зросла захворюваність полінози, в 1,5 рази бронхіальну астму, на 12% зросла захворюваність на алергодерматози та іншими ураженнями шкіри. У 2,5 рази зросла патологія ендокринної системи дітей, функціональні порушення шлунково-кишкового тракту, ураження суглобів (алергічні артрити). Цей показник у 3 рази вище, ніж середній по Росії ». Комісія МОЗ України ще в дев’яності роки звернула увагу на захворюваність щитовидної залози у Балаковських дітей, яка носить явний екзогенний характер. Однією з причин, на думку лікарів, може бути вплив АЕС.

Можна далі перераховувати тривожні факти, їх тисячі, але вони не враховані в обговорюваному документі. І не спростовані. Без цього заява про повну захисту населення від радіаційних впливів виглядає авантюрно. ВИСНОВКИ науково-дослідної роботи, виконаної по госпдоговору № 010301 від 27 листопаду 2002 року за замовленням міськвиконкому м. Нікополя з характеристикою ситуації надані у додатку

1. За складовою «Вплив на навколишнє середовище»
У 1990 р. була прийнята Програма комплексного екологічного моніторингу розміщення енергокомплексу ЗАЕС-ГРЕС, що передбачала створення паспорта грунтово-рослинного шару регіону, санітарно-гігієнічного паспорта, банку даних здоров’я населення, що проживає в контрольованій зоні ЗАЕС, контролю даних аэрогамма-зйомки гамма-полів навколо ЗАЕС до будівництва АЕС і на сьогоднішній день, оцінки зміни локального клімату в результаті експлуатації ЗАЕС і СВЯП, аналізу даних про порушення природоохоронного і ядерного законодавства під час будівництва СВЯП .

Разом з цим ЗАЕС не виконана оцінка радіаційно-хімічної дії станції на регіон 30 км. контрольованої зони, внаслідок чого відсутній облік поєднаного теплового забруднення ГРЭС–АЕС, відсутня оцінка ефектів сумісної дії радіоактивних, хімічних і теплових викидів і скидів, не виділений вплив ЗАЕС на фоні техногенного забруднення території іншими промисловими підприємствами, не налагоджений радіаційний контроль зрошувальної води і екологічні нормативи її використовування.

Самі атомники в своїх звітах визнають, що відсутність інформації по цих розділах не тільки не дозволяє дати повну інформацію щодо стану навколишнього середовища регіону розміщення ЗАЕС, але і не дає можливості фіксувати які-небудь несприятливі зміни, що поволі йдуть . Разом із тим, залишаються не вирішеними питання інформування населення міста щодо подій на ЗАЕС. У найбільшому поселенні зони спостереження АЕС м. Нікополі навіть не має жодного дозиметричних табло, що періодично викликає до появи серед жителів хвилі чуток і паніки щодо гіпотетичних ядерних інцидентів на атомній станції.

Громадяни міста не забезпечені інформаційними матеріалами про дії в умовах радіаційної аварії на ЗАЕС і запасами йодного калію. Адміністрація міста не проводить для населення протирадіаційні тренування.

Але не зважаючи на це, ігноруючи волю місцевого населення, ЗАЕС проголошує плани продовження проектного терміну роботи її застарілих ядерних реакторів, розширює СВЯП.

У Звіті з періодичної переоцінки безпеки (ЗППБ) енергоблоку № 1 Запорізької АЕС, який відповідно до законодавства є обов’язковим додатком до Заяви, експлуатуючою організацією обґрунтовано можливість безпечної довгострокової експлуатації енергоблоку до 23 грудня 2025 року (із матеріалами комплексного аналізу безпеки енергоблоку № 1 Запорізької АЕС) міститься цілий ряд виявлених місією МАГАТЕ дефіцитів безпеки ЗАЕС , які відображають відхилення безпеки, у тому числі 1-го енергоблоку, від загальноприйнятої міжнародної практики і які до цього часу не усунуті та знаходяться у стані виконання. Вважаємо не припустимим продовження понад проектної експлуатації до повного виконання зазначених заходів безпеки.

Враховуючи зазначене, пропонуємо ДІЯРУ:
1. Перенести розгляд рішення про ПТЕ енергоблоків №1 і 2 ЗАЕС на іншу дату до виконання всіх вимог органів місцевого самоврядування та громадськості м. Нікополя.
2. Не приймати рішення про подальшу експлуатацію енергоблоків №1 і 2 ЗАЕС до 2025 року.

Голова спілки Юрій Бабінінуважением,

Юрий Бабинин

Георгий Федорович Лепин – физик, профессор, доктор технических наук, действительный член (академик) Международной Академии Экологии. После аварии на ЧАЭС с 1986 по 1992 годы работал на аварийном блоке и в непосредственной близости от него. Член правительственной комиссии, принявшей десятилетний мораторий на работы в области атомной энергетики в Беларуси.

— Георгий Федорович, насколько реален проект строительства в Беларуси современной, безопасной и экономически выгодной атомной электростанции?

— Не реален и вот почему. Стоимость возведения одного блока АЭС еще десять лет тому назад начиналась с 5 млрд долларов. За это время станции дешевле не стали, наоборот, сейчас делаются попытки совершенствовать реакторы и добавлять туда новые системы безопасности. И есть одна интересная деталь – во многих расчетах, связанных со стоимостью строительства АЭС или же себестоимостью ядерной электроэнергии отсутствует, например, такая статья расходов как вывод станции из эксплуатации, а это уже составляет стоимость ее строительства. Разборка АЭС после ее остановки – это чрезвычайно сложная и дорогостоящая операция, так как объект является высокорадиоактивным.

— Но вопрос демонтажа станции не стоит сегодня…

— Но он встанет завтра, то есть буквально через 30-40 лет.

— Существуют ли технологии, позволяющие продлевать срок службы АЭС или же строить станции, рассчитанные на более долгий срок эксплуатации?

— Нет. Сегодня таких технологий не существует. В США были единичные попытки увеличить срок эксплуатации энергоблоков. Но этот процесс требует больших капиталовложений, так как он довольно опасен. Дело в том, что все реакторы, в том числе и самые современные, рассчитаны на срок действия не более 40-50 лет. В большинстве случаев этот срок сокращается. Это происходит из-за того, что радиация, которая производится реактором, разрушает материалы, металлические конструкции, из которых он состоит. В них возникают так называемые кластеры, через которые радиация поступает наружу. Поэтому удлинение срока службы реактора во многих случаях невозможно, и реактор просто останавливают.

— Какие экономические проблемы возникают после того, как реактор остановлен?

— Любой ядерный реактор остается высокорадиоактивным объектом даже после того, как перестает производить энергию. На территории АЭС в специальных емкостях, в так называемом бассейне выдержки, около десяти лет после остановки реактора содержатся ядерные отходы. Они должны находиться именно там, поскольку из-за высокой радиоактивности короткоживущих радионуклидов их нельзя транспортировать. АЭС нельзя просто отключить, так как она остается опасным объектом и требует после остановки не только охраны, но еще и обслуживания. Мне доводилось бывать на такой остановленной АЭС в Германии. Она находится на берегу Рейна, что и послужило причиной ее закрытия по требованию общественности. Когда станция была остановлена, весь ее персонал был полностью сохранен. На ней даже проводили текущие ремонты — то есть, ее отличие от действующей станции состоит сегодня только в том, что она не выдает электроэнергии и не потребляет топлива. Такое обслуживание после остановки является большой и долговременной статьей расходов.

Ссылки по теме:

Related Articles