«Зелена» енергетика — це дорого?

0
180

Усі звикли: все, що має ярлик «еко», тобто екологічно безпечно, завжди дороге. Це стосується популярних продуктів харчування, які у два-три рази дорожчі за звичайні. Цей міф переносять і на «зелену» енергетику.

Насправді твердження про дорожнечу відновлюваної енергетики застаріло і вже не має під собою підстав. Витратними є лише первинні капіталовкладення у будівництво станцій для вироблення відновлюваної енергії.

Проте вони з кожним роком зменшуються завдяки розвитку технологій, збільшенню обсягів виробництва, зростанню конкуренції між виробниками і компаніями, які пропонують послуги проектування, будівництва і обслуговування.

Найяскравіший приклад — фотоелектричні модулі. Внаслідок гострої боротьби за покупців між виробниками Азії та Європи ціни на головну складову сонячних електростанцій за п’ять років обвалилися на неймовірні 75%. Тобто експлуатація кожної нової генерації об’єктів відновлюваної енергетики буде дешевшати.

Поте й досі проекти відновлюваної енергетики потребують державної підтримки на етапі первинних капіталовкладень. 144 країни мають цільові показники розвитку відновлюваної енергетики, а у 138 з них діють державні механізми стимулювання.

  Карта сонячного випромінювання. Натисніть для збільшення

Державна підтримка практикується і у країнах з висхідною економікою. У 2005 році такі схеми діяли у 15 з них, зараз таких країн 95, серед них — і Україна.

У довгостроковій перспективі альтернативна енергетика не тільки повністю окуповується, а й приносить дешеву енергію без негативних наслідків для навколишнього середовища і здоров’я людини.

Вона відновлювана, а значить — невичерпна. Вона забезпечить енергією не одне покоління нащадків. Це зрозуміли 30 країн світу, які виробляють 20% енергії з відновлюваних джерел. У Швеції частка «зеленої» енергії становить 51%.

Міф 4. Альтернативна енергетика — минуле

Пращури століттями використовували енергію сонця, води і вітру. Прихильники традиційної енергетики іноді використовують цей факт як негативний аргумент. Мовляв, традиційна енергетика пішла вперед, ставши символом людського розуму і науки, а використання сил природи — це повернення в минуле.

Все трохи не так: пік популярності традиційних видів вироблення енергії припав на середину 20 століття — століття агресивної експансії людиною планети. Результати виявилися катастрофічними і для планети, і для людини.

Світ прийшов до іншої філософії, де на перший план виходять менш шкідливі для навколишнього середовища виробництва. Тому варто говорити не про повернення у минуле, а про переосмислення сьогодення та інноваційний погляд у майбутнє.

Екологічні катастрофи, зміни клімату та їх негативні наслідки — ось до чого призвело використання атома і традиційного палива. Сировину потрібно добути з свердловини, відкритим способом або у шахті. Згодом грунт над виробками просідає, підтоплюються будинки, пошкоджуються комунікації, гинуть рослини.

Щоб отримати тонну ядерного палива, потрібно видобути 3 тис тонн уранової руди. Тонна відпрацьованого палива утворює 2 200 тонн радіоактивних відходів.

Значним негативним фактором впливу традиційної енергетики на природу є викиди в атмосферу вуглекислого газу, який прискорює глобальне потепління.

Однак найстрашнішим проявом «мирного атома» стали аварії. Вже 28 років українці платять велику ціну за катастрофу на Чорнобильській АЕС: людські життя, непридатні для життя землі Полісся, захворювання, висока смертність. Якою була б ціна електрики, якби туди заклали усі ці збитки?

Лише на підтримку ЧАЕС у безпечному режимі Україна щороку витрачає 50 млн євро, а на будівництво об’єкта «Укриття» необхідні мільярди.

epravda

Добавить комментарий